«Карантин, так карантин!»

Як і «ЛУ», кореспондентка «Укрінформу» Любов Базів запитала у знаних письменників: «Чим ви займаєтесь під час карантину?» І ось які відповіді отримала.

Ірен Роздобудько:

— Цей період переживаю під гаслом: «Карантин, так карантин!». Ще один досвід – як для усього світу, так і особистісний. Але він ніяк не вплинув на мою зайнятість.

Продовжую вести свій курс драматургів, щотижня даю нові завдання, перевіряю їх. Написала й відредагувала три своїх сценарії. Віддала до видавництва новий роман, пишу новіший.

Про хвороби нема коли й подумати. Але коли думаю – починаю робити різні «витвори»: намалювала за цей час 3 нових вітражі, зробила два дивних вазони з дитячого конструктора і склянок.

Нарешті за багато років навела лад у своїх паперах. І… викинула на смітник 6-7 мішків з різним мотлохом.

— А чи буде прогнозуєте ви мистецький бум після карантину, адже якщо всі митці зараз продуктивно попрацюють, то має накопичитися чимала кількість класних творів?

— «Мистецький бум» буде – але лише для тих, хто в цей час не впадає у відчай і паніку. Тому раджу займатися творчістю в будь-якому вигляді. І тим, що відкладали «на потім», включно з дзвінками друзям і читанням книжок, що накопичились на полиці.

Але щодо мене є ще один нюанс: якщо буде зовсім критично і не вистачатиме рук у лікарнях, подумаю про те, чи не піти туди хоча б нянечкою. Але я все ж таки сподіваюсь, що наша дивна, незбагненна, унікальна у всіх сенсах країна перейде цю прірву. У нас величезний запас міцності!.

Андрій Кокотюха:

— Не знаєш, що робити – роби крок уперед, — каже відомий автор детективу. — Раджу працювати колегам, бо вбивати вільний час за переглядом і прочитанням того, до чого раніше не доходили руки – шкідлива порада.

Після карантину не прогнозую мистецького буму. Навпаки, очікується відкат назад аж до ситуації, знайомої в 1992 році. Гуманітарна сфера – дотаційна. А робота залучених у ній оплачуватися не буде ніяк. Це реальність, і дуже боюся – вона сподобається владі.

Залученим у кіновиробництві доведеться міняти сферу діяльності, видавцям – теж. Тимчасово, але… Проблема навіть серйозніша, ніж була в 1990-х: тоді хоч бізнес не стояв.

Ілларіон Павлюк:

— В якомусь сенсі карантин — рай для письменника, який мусить дописати черговий роман.

Бо я пишу, а коли не тицяю пальцями в клавіші – то думаю про роман, тобто все одно пишу.

Єдине «але» – реальні події мого життя обмежуються такими віхами, як «почистив зуби», «пообідав», «вклав дітей». У суботу був у магазині. Все інше відбувається у вигаданому світі мого нового роману. А враховуючи, що це містичний трилер…

Словом, не знаю, як Стівен Кінг може займатися виключно письменництвом. Мені в моєму вигаданому світі вже трохи страшно.

Якщо серйозно, в якомусь сенсі – це прекрасна нагода бути разом із сім’єю, й я насолоджуюся цим. Що й іншим раджу. Зрештою, життя прекрасне, а з близькими людьми – вдвічі прекрасніше!.

Олена Рижко:

— Навчаємо дистанційно. Я працюю через гугл-клас зі студентами. У цьому семестрі в мене «Сценарна майстерність».

Студенти надсилають цікавезні роботи. Думаю, що на виході точно буде кілька сценаріїв, які не соромно запропонувати режисерам. Веду онлайн заняття з креативного письма. Дописую нову повість для підлітків. Буквально дописую.

Це історія про хлопця з непростим характером і минулим, якому доведеться навчитися пробачати й заново довіряти людям і собі, відновити репутацію, повернути місце під сонцем і, можливо, знайти любов. Потім чекає завершення ще одна історія й кілька онлайн-курсів, що стосуються критичного мислення, культури й продюсування на різних платформах.

Ну й хотілося б довишивати сорочку. А, ще люстру вимити. Між тим намагаюсь бути в тонусі – онлайн-тренування, танці під «Жадана і собак», правильне харчування. А ще – кіно і книжки.

Читаю зараз багато про людський мозок. Діє, як антидепресант. Поради ж роздавати не люблю. Справа це невдячна. Єдине, хотілось би сказати: бережіть себе і своїх близьких. Не ризикуйте марно. Ми всі самі відповідаємо за свої дії й бездіяльність.

Марина Гримич:

— Оскільки лише нещодавно закінчила два великих художніх тексти (в тому числі сіквел історичного роману «Клавки», який називається «Юра»), то зараз неспроможна на новий такий подвиг.

Але під час карантину раджу тренувати своє тіло і мозок у будь-який доступний спосіб, Наприклад, мозок треную вивченням арабської мови і читанням книжок, а тіло – хатніми справами. Інколи поєдную одне і друге: наприклад, готуючи їсти, слухаю аудіокнигу.