Бліц-інтерв’ю. Софія Шпунтова та її “Сни наяву”

773

«ВОНИ ПРИХОДЯТЬ ДО МЕНЕ УВІ СНІ»

Софія Шпунтова (Сова) – учениця 7-го класу Пилиповицької ЗОШ І-ІІІ ступенів, що у Новограді-Волинському районі. У 2018 році Софійка стала переможницею традиційного щорічного літературного учнівського вернісажу «Література свіжого повітря» (проза), а також посіла 1-е місце в «Уроці прози», що проходили в рамках ХІІ Всеукраїнського літературно-мистецького свята «Просто на Покрову». У 2019 році у Житомирському видавництві «Бук-Друк» (О. Євенок) вийшла перша книжка юної письменниці «Пригоди Р-р-ральфа або Сни наяву».


Привіт, Софійко! Тебе називають наймолодшою письменницею Житомирщини. Як це сталося і що спонукало до творчої діяльності?
– Після того, як мій тато потрапив у зону проведення АТО, я надзвичайно сильно цим перейнялась. У мене виникла потреба якимось чином вихлюпувати свої емоції та переживання. Так і з’явився мій перший твір: «Пригоди Р-р-ральфа або Сни наяву»…
– А чому твір, був присвячений саме вовченяті та ще й з таким незвичним імʼям – Ральф?
– Тому, що мені дуже подобаються сильні, сміливі тварини – вовки, та й саме імʼя Ральф перекладається, як кмітливий.
– Розкажи, будь ласка, коротенько про те, як це оповідання стало книжкою…
– Наш місцевий поет Анатолій Клюско, прочитавши мої твори, порадив звернутися до дитячого письменника і засновника свята «Просто на Покрову» Віктора Васильчука, який живе і працює в Коростені. Він і порадив взяти участь у конкурсах і навіть… видати книжку. Натомість згодився відредагувати текст і написати переднє слово. А ще дав адресу видавництва. Після свята ми з мамою й подалися до Житомира, познайомилися з менеджером Владиславом Вознюком і невдовзі з’явилася моя перша книжечка. Хочу додати, що чудесні ілюстрації до неї зробила тернопільчанка Світлана Радчук.
– Перша справжня книжка… у такої маленької дівчинки… Не пішла голова обертом?
– Звичайно, мені було дуже приємно. Але ж я розумію, що то – колективна робота моїх батьків, письменників, видавців, і зрештою – мене, як автора. А ще я дуже вдячна читачам, вони сприйняли мене. Це, звісно, зобов’язує і не дає зазнатись.
– Певно, у тебе були вже й презентації, зустрічі в бібліотеках?
– Так, перша презентація згаданої вже книги відбулася в бібліотеці моїх рідних Пилиповичів. Уявляєте, сюди з’їхалися й відомі вже письменники, видавці, прийшли мої однокласники, вчителі. Це було справді феєрично!
– Але… якщо тобі так подобаються вовки, то звідки твій псевдонім – «Сова»?
– Усе просто: перший склад мого імені «Со», а останній – прізвища «ва» і спонукав мене до такого рішення. Адже «сова» з грецької – премудра.
– Досить таки претензійно…
– Та ні, я дуже люблю цю пташку, мені вже стільки подарували їх іграшкових. Я прагну стати такою ж мудрою…
– Чудово! А звідки ти черпаєш ідеї для своїх творів?
– Не повірите, вони приходять до мене уві сні. Тому й такі дещо містичні.
– Якщо не секрет, скажи, будь ласка, над чим ти працюєш зараз?
– Ніяких секретів – над новою книгою «Містика від Сови».
– Вона буде для дітей чи для… дорослих?
– Можливо, але вона розрахована перш за все на моїх однолітків.
– І наостанок, Софійко, щоб ти побажала читачам «Літературної України»?
– Передовсім здоров’я, воно так необхідне зараз усім, а ще – творчого натхнення та щедрих спонсорів і меценатів і вдячних читачів.

Розмову вів Олесь ВІКТОРОВ

Leave a Reply