Великодня проповідь Івана Златоустого

1109

У надрах Великодньої ночі народилася нова надія. У цю величну великодню пору запрошуємо вас вчитатися у один із найбільших шедеврів візантійської духовності – великодню проповідь святого Івана Златоустого.

 

У святий і світлоносний день

славного і спасительного

Воскресіння Христа Бога Нашого

 

Якщо хтось благочесний і боголюбний –

нехай втішається цим прекрасним і світлим торжеством!

Якщо хтось слуга розумний (Мт 24:45) –

нехай увійде, радіючи, у радість Господа свого! (Мт 25:21,23)

Якщо хтось подвизався в пості –

нехай втішається нині динарієм! (Мт 20:1-16)

Якщо хтось від першої години працював –

нехай прийме сьогодні належну йому заплату!

Якщо хтось після третьої години прийшов –

нехай вдячно святкує!

Якщо хтось після шостої години приспів –

нехай не сумнівається, і він нічого не втратить!

Якщо хтось забарився до години дев’ятої –

нехай приходить, ніскільки не вагаючись!

Якщо хтось приспіє лише на одинадцяту годину –

нехай не лякається через своє зволікання,

бо Владика, щедрий на винагороду,

приймає останнього так само, як першого!

Він дає спочинок робітникові одинадцятої години

так, як і тому, хто працював від першої години –

і останнього милує, і першого вшановує,

і тому дає, і цього обдаровує,

і діла приймає, і добру волю вітає,

і за справи шанує, і за намір похваляє.

Тож увійдіте всі в радість Господа нашого,

і перші, і другі – заплату прийміте!

Багаті й убогі – разом ликуйте!

Стримані й недбалі – день цей вшануйте!

Хто постив і хто не постив – возрадуйтеся днесь!

Щедра трапеза уготована – насолоджуйтеся всі,

Телець великий – ніхто не вийде голодний!

Всі втішайтеся бенкетом віри,

всі причастіться багатства благости!

Ніхто хай не оплакує убозтво –

бо ж явилося спільне Царство!

Ніхто хай не побивається над падіннями –

бо ж Прощення з гробу як сонце засяяло!

Ніхто хай не боїться смерти –

звільнила бо нас смерть Спасителя!

Згасив її Полонений нею,

роззброїв Ада Той, Хто до Аду зійшов,

сповнив його гіркотою, коли той скуштував плоті Його.

Провидівши це, Ісая взивав:

Ад гіркоти зазнав, зустрівши Тебе долі! (Іс 14:9)

Гіркоти зазнав – і повержений був,

гіркоти зазнав – і був посоромлений;

гіркоти зазнав – і помер;

гіркоти зазнав – і зруйнований був;

гіркоти зазнав – і був зв’язаний!

Прийняв тіло – і наткнувся на Бога,

прийняв землю – і зустрів Небо,

прийняв те, що бачив, – і впав через те, що недобачив.

Де твоє, смерте, жало? Де твоя, А́де, перемога? (1 Кор 15:55)

Воскрес Христос – і тебе повержено,

Воскрес Христос – і впали демони,

Воскрес Христос – і радуються Ангели,

Воскрес Христос – і життя царює,

Воскрес Христос – і ні одного немає більше мертвого у гробі,

бо Христос востав із мертвих

і Первенцем з-посеред усопших став, (1 Кор 15:20)

Йому слава і влада на віки віків! Амінь.

Leave a Reply