Наталія Сваткова: гУрУ – це люди, що об’єдналися заради мистецтва

1522

Пропонуємо вашій увазі інтервю з головною редакторкою міжнародного арт-порталу www.guru-art.com Наталією Сватковою.

 

гУрУ – це зовсім молодий проект, покликаний об’єднати творчих людей по всьому світу. Розкажіть, як з’явилася ідея створити портал про сучасні культуру й мистецтво?

Ідея створення проекту народилася близько півтора роки тому, й протягом минулого року ми почали активно втілювати її в життя. Безумовно, на перший погляд можна сказати, що гУрУ – один з багатьох літературних сайтів, текстових сайтів, зібраних з робіт людей, що пишуть. Але насправді ми ставили перед собою завдання об’єднати не лише письменників і поетів, але й ілюстраторів, фотографів, «звести» їх разом і дати можливість бути корисними один одному. Крім того, ми активні противники політичних тем і не допускаємо матеріали, котрі могли би, на нашу думку, спричинити міжнаціональні, міжкультурні або релігійні чвари.

Ви сказали, що проект міжнародний і незалежний – це як, розкажіть, будь ласка, докладніше.

По-перше, наша команда розкидана по світу, і ми не зустрічаємось на наради редколегії в окремому офісі – ми всі живемо в різних країнах і призвичаїлися проводити наради і вирішувати робочі моменти за допомогою сучасних засобів зв’язку. На щастя, різниця в часі у нас невелика і не вимагає особливих жертв: Німеччину, Іспанію, Францію та Україну в цьому плані вдалося легко поєднати.

По-друге, ми ведемо цей проект на особисті кошти, що виключає можливість впливу на політику арт-порталу ззовні: ми самі визначаємо, кого з авторів буде опубліковано, кого би ми хотіли запросити до проекту, а кому можемо відмовити.

Ваша команда розкидана по світу. А ви як головний редактор пишете й працюєте в Берліні. Які шляхи привели вас до Німеччини?

Я живу в Німеччині вже десять років, і мій переїзд однозначно не був гонитвою за кращим життям. Я дуже чітко усвідомлювала, що повинна буду розпочинати все з нуля, не зможу працювати за фахом через мовний бар’єр та інші особливості устрою німецького суспільства. На момент переїзду, а це був 2009 рік, були спроби знову опинитися в журналістських лавах, і деякий час я працювала для одного російськомовного видання в Берліні. Але це було не зовсім те. Потім – період «інших робіт», але потреба писати, створювати щось своє залишалася завжди й посилилася після чергового переїзду. Тоді й прийшло усвідомлення того, що я готова і можу, знаю, як і навіщо. Так з’явився портал гУрУ.

До речі, назва порталу певною мірою провокаційна: гУрУ – це претензія на істину в останній інстанції?

Ми домовилися між собою, що ніколи не будемо просто сайтом, а спробуємо поєднати кращі якості друкованого видання й порталу. Ми працюємо над десятком рубрик, у якості авторів розглядаємо не лише знаменитостей, а таланливих авторів і художників, яких наразі, можливо, не знає широка публіка, але вони як ніхто заслуговують на публікацію й просування. Ми не претендуємо на звання знавців у всіх галузях мистецтва, але готові до прагнення бути кращими в своїй ніші, тому в назві сайту, так само, як і в слові «торти», найголовніше – наголос (сміється).

На яку аудиторію зорієнтований ваш портал?

Великий сегмент нашої аудиторії – це люди в віці 30+ і 50+. Це говорить про те, що гУрУ – портал для людей, що сформувалися й визначили свої смаки та літературні уподобання.

Ми думаємо над тим, щоб омолодити аудиторію, та розуміємо, що сучасній молоді більш притаманна «кліпова» свідомість – сприйняття картинки, а не тексту, тим більше, longreads. Автори ж загострені на слово, і йти на догоду аудиторії, яка в пошуках себе й своїх смаків – ризикова справа. Проте ми приділяємо велику увагу художньому оформленню наших матеріалів, підбору до них фотографій та ілюстрацій, намагаємося задіяти роботи наших художників, фотографів, щоби продемонструвати не лише читачам, а й, в першу чергу, авторам ілюстративні можливості для їхніх текстів.

Що є у гУрУ, чого немає в інших?

гУрУ різноманітний, порядний та багатонаціональний. На порталі зібрані кращі автори, ми публікуємо роботи людей, що живуть у різних частинах світу, розмовляють і пишуть однією мовою, але погляди на життя, на літературу та мистецтво у них абсолютно різні з огляду на вплив тієї країни, де вони знаходяться з тих чи інших причин.

Крім того, ми дуже тісно співробітничаємо з видавництвами в різних країнах і проводимо спільні проекти, котрі спрямовані на популяризацію літературних творів у різних країнах.

Чи не могли би ви коротко розповісти про один з таких проектів…

В якості прикладу із задоволенням наведу останній захід, організований спільно з українським видавництвом «Самміт-книга»: 12 грудня в Києві пройшла презентація поетичного збірника німецького автора україно-перуанського походження Карла Куяс-Скрижинського. Так, саме в такій комбінації, що ще раз підтверджує нашу зорієнтованість на мультикультурність.

Варто відзначити, що це був окремий проект, у якому брали участь кілька сторін і, безумовно, варто відзначити роботу київського художника Миколи Сологубова, котрий проілюстрував книгу «Твердь тіні».

Особливість даного видання полягає не лише в графічності, яка завдяки ілюстраціям була зведена в квадрат, не лише в дизайні подарункового формату, але й в тому, що воно являє собою певну подобу рукописних аркушів, укладених у коробці-обкладинці без палітурки. Таким чином, кожна окрема сторінка розчленовує книгу на окремі сюжети, зберігаючи при цьому внутрішню тематичну лінію, що проходить скрізь увесь збірник фігурної поезії.

Внутрішнє оформлення книги доповнене невеликим паспарту, що дозволяє обрати аркуш з віршем, який сподобався, і графіку, й самому поєднати їх. Імпровізована паперова рамка дуже символічна в цьому контексті й цілком може трактуватися як «вікно». Вікно в світ почуттів автора: воно поєднує або роз’єднує з читачем, міняє емоційний «пейзаж» в залежності від обраного словесно-графічного мотиву.

І наостанок, які завдання ваша команда ставить перед собою на найближчий час?

В першу чергу, ми плануємо порадувати наших читачів першим альманахом – для цього потрібно просто стати передплатником сайту, не боятися спам-розсилок – ми не робимо їх принципово – й отримати доступ до всіх матеріалів сайту та до альманаху.

По-друге, ми працюємо над створенням видавничої онлайн-платформи, котра дасть можливість авторам-початківцям самостійно створити свою книгу – паперову або електронну. Завдяки нашим партнерам-видавництвам і онлайн-магазинам у Європі ми можемо продавати подібні видання.

Крім того, з нашими партнерами ми плануємо проведення творчих фестивалів, і перший виїзд українських письменників та поетів, художників та фотографів до Німеччини готуємо на літо 2020 року.

Leave a Reply