www.112.ua розповів дивовижну історію про людяність та історичну пам`ять
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у квітні назвав пандемію коронавірусу «випробуванням нашої людяності». Цитуємо:
«Пандемія – це не війна. Нації не йдуть проти націй, солдати – проти солдатів. Це випробування нашої людяності«.
Наступна історія буде якраз про тих, хто це випробування успішно пройшов.
Екскурс в історію (без нього ніяк)
У 1845-1849 роках Ірландію виснажив Великий голод, відомий також як Ірландський картопляний голод.
Його причиною стало поширення грибкового захворювання картоплі – фітофторозу, коли заражені бульби починають гнити прямо в землі або в сховищах.
З’явившись на острові в 1845-му році, він знищив практично весь урожай. Наступного року вирішили висадити все те, що вдалося зберегти, в тому числі й заражену картоплю. Це вилилося в нові неврожаї.
Ірландці залишилися без картоплі, яка складала основу їхнього щоденного раціону. Для селян не було роботи, а землевласникам просто нічим було з ними розплачуватися.
Хвороба картоплі «була» і в інших європейських країнах, але ніде вона не викликала настільки катастрофічних наслідків. За різними підрахунками, в Ірландії від голоду померли від 500 тис. до 1,5 млн осіб, безліч людей емігрувало до Америки і Великої Британії.
Допомога від чокто
У 1847 році про страшний голод в Ірландії дізналися індіанці чокто.
Самі вони за кілька років до цього пережили непрості часи – починаючи з 1830-х років корінних американців примусово переселяли на територію теперішнього штату Оклахома.
Чокто і ще чотири племені були змушені покинути землі своїх предків і пройти довгий шлях, відомий зараз як «Дорога сліз». Під час переїзду багато хто не вижив, люди страждали від антисанітарії, голоду і хвороб (взимку — від запалення легень, влітку – від холери).
Пам’ятаючи про пережиті біди, племена чокто вирішили підтримати ірландців, які голодували, зібравши для них 170 доларів допомоги (ABC News пише, що це близько 5 тис. 350 доларів у нинішньому еквіваленті). Так почалася дружба двох народів.
На знак подяки у 2015 році ірландці встановили у себе в графстві Корк скульптуру «Споріднені душі».
Це дев’ять величезних пір’їн із нержавіючої сталі, які утворюють порожню чашу.
2020-й рік: «Ірландія пам’ятає!»
Повертаємося в 2020-й і в розпал пандемії коронавірусу Covid-19.
Коли почали з’являтися новини, що від коронавірусу дуже сильно постраждали племена навахо і хопі, журналістка The Irish Times Наомі О’Лірі нагадала у своєму Twitter про допомогу, яку 173 роки тому індіанці надали її країні.
Native Americans raised a huge amount in famine relief for Ireland at a time when they had very little. It’s time for is to come through for them now. https://t.co/ONl9UXmwdH
Naomi O’Leary (@NaomiOhReally) May 2, 2020
Вона ретвітнула допис про збір коштів на сайті GoFundMe, і буквально за кілька днів сума пожертвувань досягла 3 млн доларів (станом на 8 травня).
У коментарях до своєї публікації журналістка додала кілька скриншотів із цього сайту. Люди, які пожертвували гроші, залишають там повідомлення наступного характеру:
«Радий допомогти погасити борг Ірландії».
«Ми ніколи не забудемо вашу доброту до нас, коли у нас залишилося менше, ніж нічого».
«З Ірландії з любов’ю. Ви допомогли нам, коли ніхто інший не допоміг».
«Солідарність з боку Ірландії».
«Дякуємо за допомогу в 1800-х. Я хотів би дати більше, але втратив роботу».
«За часів великих страждань, як зараз, якщо ми зможемо об’єднатися і підтримати один одного, це матиме значення. Щедрість, проявлена до ірландців під час нашого голоду, показала це. Я хочу вшанувати цей вчинок і допомогти».
Ось ще кілька коментарів з сайту GoFundMe, якими поділилося видання Our Community Now:
«Розповіді про доброту ваших предків завжди зачіпали моє серце. Я з почуттям смирення хочу повернути борг у цій невеликій мірі. Ірландія пам’ятає».
«В Ірландії не забувають свою історію, і ми не забудемо щедрість і велике серце корінних американців».
«На знак солідарності, з Ірландії».
«173 роки тому народ нації чокто показав Ірландії неймовірну щедрість. Я роблю пожертви в пам’ять про наше спільне минуле, і щоб допомогти подолати цю кризу разом – так само, як ми зробили це майже два століття тому», — цитує одного із донорів The Irish Times.
Як пише видання, коли представниця народу навахо і член команди, яка займається збором коштів, розповідала The Irish Times про пожертвування, вона не могла стримати сліз.
Австралійське видання Lonely Planet, яке теж писало про цю історію, зазначило:
«Багато що змінилося за останні сто років, окрім одного – людської доброти і співчуття, навіть у найважчих умовах».
Leave a Reply