Василь Лизанчук. Очищаймо Україну!

220

ОЧИЩАЙМО УКРАЇНУ ВІД ГРЯЗІ МОСКВИ!

Вибачте, шановний читачу, що знову привертаю Вашу увагу до «грязі Москви», яка безупину пролазить у кожну шпаринку нашого суспільно-державного організму та отруює свідомість українців. Треба багато місця, щоби схарактеризувати всі факти, події, явища, спрямовані на знищення соборної, демократичної Української Держави. Мова лише про окремі.

Проросійські блудники, наче оси обсідають і жалять українських патріотів, які безкомпромісно викривають московську імперську, колоніальну і постколоніальну політику російщення українців і перетворення їх у так зване «рускоязичноє насєлєніє», яке підтримують «подножки Москви» з «Опозиційної платформи «За життя», «Партії Шарія», «Слуг народу» та інших партій і партійок, що відкрито і приховано виступають проти розбудови української національної держави та головного фундаменту ідентичності – української мови.

Саме тому, що доктор філологічних наук, талановита дослідниця зловісних процесів російщення (за часів царської і совєтської імперій було наплоджено 480 різних документів про заборону української мови і сприяння розвитку російської), безкорисна, цілеспрямована захисниця природного права українців жити і творити в українськомовному суспільному середовищі Ірина Фаріон, представник «рускоязичного насєлєнія» з Макіївки Донецької обл. Борис Лубинський звернувся з позовом до Ірини Фаріон про захист чести та гідности, відшкодування моральної шкоди за те, що вона на телеканалі НТА у передачі «Юркевич: акценти» від 8 листопада 2019 року «тяжко образила» його. У Шевченківському суді міста Львова відкрито статтю провадження у цій справі. До речі, це вже четверта спроба засудити за МОВУ мовознавця Ірину Фаріон (читаймо «Як Язик подав до суду на МОВУ: рускоязичний проти Фаріон», – «Слово Просвіти», – 2020. – №30-31, 30 черв. – 5 лип.)

Насичений московською блекотою блогер Анатолій Шарій схвалив звернення членів своєї партії із Донецька, Запоріжжя та інших областей до поліції із заявами відкрити кримінальні справи проти журналістів та керівників львівського телеканалу НТА за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Насправді жовчну злість російського телебачення, а також «Партії Шарія», осередок якої є навіть на Львівщині, викликало політичне ток-шоу «Говорить Великий Львів», контент якого безкомпромісний, українськомовний, патріотичний. Блогер Шарій лякає свою аудиторію, що галичани «готови убівать за язик», бо вони, як неодноразово казав Шарій, українськомовні «рагульйони, полукровкі», а значить тупі, примітивні селюки, а він – російськомовний елітарій.

Нагадуємо, що «рускоязичноє насєлєніє», до якого належить Шарій, російськомовність – це не юридична, а політична категорія, що згубно прив’язує Україну до її колоніального минулого і є знаком підлеглости українців Росії. Саме російськомовність стала політичною основою для Путіна розпочати війну проти України під приводом захисту «рускоязичного насєлєнія».

Маніпулюючи історичною правдою, сповідуючи ідеологію «русского мира», депутати Верховної Ради України Бужанський, Волошин, Дубінський та інші уже не приховують свого схвалення московської імперської політики щодо України. О. Волошин з ОПЗЖ волає, що ніякого суверенітету в Україні нема. Такий відступ від ключових засад функціонування Української Держави є вульгаризацією соборності, загальнополітичним ідіотизмом на догоду кремлівським імперіалістам. Депутат від «Слуги народу» Д.Гетманцев, схвалюючи антиукраїнський мовний законопроект М.Бужанського, назвав «фашистами» тих, хто захищає Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». До речі, діти національних менших в Україні мають повну можливість вивчати рідну мову, розвивати свою культуру. Але, живучи в Україні, покликані заради свого блага вивчати, знати, шанувати українську мову, бо без володіння державною мовою вони не зможуть бути повноцінними громадянами, реалізувати свої інтелектуальні знання в Україні. Ігнорування української мови і знання лише російської збільшує кількість «рускоязичного насєлєнія», яке є основним Трофеєм Москви в Україні. Громадський діяч Сергій Стерненко так порадив Д.Гетманцеву: «…Береш Бужанського, ще можна Дубінського взяти, або когось із ОПЗЖ. Купуєте квитки на Москву, сідаєш і їдеш з України і більше ніколи не повертаєшся!»

Зловорожий наступ на українськість зовнішніх (московських) і внутрішніх (проросійської п’ятої колони) ворогів можна зупинити, ізолювати, нівелювати потужною силою об’єднаних національно-демократичних партійних і громадських організацій. Можна почути окремі гасла про порозуміння, злагоду, об’єднання. Але найчіткішу національно-державницьку позицію зайняла «Європейська солідарність». Водночас посилюється часто-густо безпідставна критика Петра Порошенка. Наприклад, на телеканалі «Україна-24» 8 серпня 2020 року Юля Тимошенко десятки разів згадувала Петра Олексійовича в негативному контексті. Викликала сум’яття, психологічно ошпарила заява Кіри Рудик, що для партії «Голос» Петро Порошенко більший ворог ніж Володимир Зеленський. Цікаво, а Путін для юних голосисток не ворог?!

Чимало негативних епітетів надсилають на адресу «Європейської солідарності» і Петра Порошенка «Слуги народу», безцеремонні члени «Опозиційної платформи «За життя», «Партії Шарія» та інші егоцентричні борці «за справедливість», «матеріальний добробут населення», «розквіт держави» тощо. Нинішня антипорошенківська кампанія і лівих, і правих, і центристів, і космополітів, і рафінованих патріотів нагадує мені минулі президентські і парламентські вибори, коли на більшості телевізійних -і радіоканалів змагалися, хто дошкульніше висловиться про Порошенка, хто найболючіше вкусить його, хто майстерніше принизить…Про його українську державницьку позицію не згадували, виколупували лише недоліки, упущення, промахи у роботі П.Порошенка. Це, безперечно, вплинуло на результати виборів.

«Європейська солідарність», яку очолює Петро Порошенко, з кожним днем і тижнем стає авторитетнішою, зростає рейтинг, бо її державницько-національна позиція незламна, визнана у цивілізованих країнах світу. Невже егоїстична заздрість очільників патріотичних сил заглушить, притлумить державницький сенс політичної діяльності та на критиці П. Порошенка навстіж відчинить двері антиукраїнським партіям Медведчука, Бойка і Рабіновича, Шарія, Вілкула та інших промосковських блудників.

Невже Ви, політичні діячі, які називаєте себе патріотами України, не бачите, не чуєте, як на своїх телеканалах, зокрема на телеканалі ЗіК, В.Медведчук критикує В.Зеленського за те, що він не виконав обіцянок, які давав перед виборами. В.Медведчук маніпулює людською свідомістю, закликаючи Зеленського визначитися, хто він є, безпардонно обіцяє привести всіх громадян України до «щасливого життя». Хіба так важко здогадатися, що кум В.Путіна, якщо би прийшов до влади, віддасть Україну на поталу московським загарбникам і українською землею потечуть не молочні ріки.

Безперечно, важко глибинно зрозуміти нинішні політико-ідеологічні викрутаси. Але, на мій погляд, всупереч всім соціально-побутовим труднощам маємо оцінювати факти, події, явища, діяльність таких політиків, як П.Порошенко, з українських національно-державницьких позицій. На жаль, він припустився багатьох помилок, але П.Порошенко справжній український державник, визнаний світовими лідерами.

Нині суспільно-політична ситуації в Україні така, що треба об’єднуватися з «Європейською солідарністю» на чолі з Петром Порошенком. Для чого? Щоби не розпорошувати національно-патріотичні сили, не допустити реваншу антиукраїнських промосковських партій під орудою В.Медведчука та його підлабузників.

«Раби, подножки, грязь Москви» (Т.Шевченко) роблять все для того, щоби перетворити Україну в стійло, з московським сміттям. Отямлюймось, пам’ятаймо, що за нинішню соборну, демократичну українську Україну віддали життя кращі сини і доньки. Їхні душі з небесної вічності просять кожного з нас, всіх разом бути мудрими, дружніми, зберегти відновлену незалежність України, розвивати її у сузір’ї цивілізованих країн світу.

Тому очищаймо нашу рідну Україну від московської грязі!

Василь Лизанчук,

заслужений професор Львівського національного університету ім. Івана Франка

лауреат премії імені В’ячеслава Чорновола в галузі журналістики і публіцистики

Leave a Reply