Світовий конґрес українців закликав Зеленського змінити склад Німецько-української комісії істориків

Про це йдеться в адресованому главі держави листі від СКУ, який надійшов до Музею Голодомору, передає Укрінформ з посиланням на вебсайт музею.

«21 вересня 2020 року до музею надійшов лист від Світового конґресу українців, адресований Президентові України Володимиру Зеленському. Цим листом організація висловила глибоке занепокоєння роботою Німецько-української комісії істориків, проєкти та ініціативи якої часто дискредитують Україну, її народ та її історію. Сподіваємось, що державна влада України відповідно вплине на діяльність цієї комісії та забезпечить захист інтересів України у цій справі», — йдеться у повідомленні.

У листі, зокрема, зазначається: «Голодомор є ключовою подією в історії українського народу для кожного українця, незалежно від місця проживання, особливо сьогодні, у час чергової агресії РФ проти України. Ми спільно не можемо дозволити особам, які в комісії повинні представляти інтереси українського народу та історичної пам’яті нації, спотворити історичні факти або поставити під сумнів основи нашого світогляду».

Як повідомляється, СКУ закликав Зеленського переглянути склад комісії чи формат її функціонування, а також забезпечити, щоб Україну представляли історики, які працюватимуть в захисті інтересів України, навчатимуть міжнародну спільноту історії України та провадитимуть конструктивний діалог для сприяння взаєморозумінню та успішної співпраці з німецькими партнерами.

«Комісія зробила сумнівні кроки і щодо інших питань. Оскільки посольство України в Німеччині виступає за встановлення меморіалу в центрі Берліна 8 мільйонам українцям – жертвам нацистської окупації, комісія підтримує встановлення меморіалу мільйонам польських жертв нацистської окупації. Важко зрозуміти логіку або виправдання такого підходу», — йдеться у листі.

Як повідомлялося, Національний музей Голодомору-геноциду (Музей Голодомору) 17 вересня оприлюднив публічне звернення, в якому закликав Німецько-українську комісію істориків не застосовувати провокативну назву анонсованої міжнародної конференції «Чи був Голодомор геноцидом?».

Українські дослідники Голодомору-геноциду публічно закликали Німецько-українську комісію істориків змінити назву дискусії. Як наголошується, така назва суперечить Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», нівелює рішення Апеляційного суду міста Києва, є наругою над пам’яттю мільйонів та принижує українське громадянське суспільство, для якого геноцидна природа Голодомору є беззаперечним фактом.

«Риторичні запитання, які не констатують історичних фактів, у публічному просторі — це крок назад. Протягом десятків років навіть приватне обговорення теми злочину Голодомору було забороненим, не кажучи про дослідження, запис свідчень очевидців, збір артефактів і фотографій, встановлення пам’ятників та меморіалів», — нагадали у Музеї Голодомору.

Натомість, відзначають історики, тепер, за 86 років після злочину проти українського народу, тема Голодомору перебуває у фокусі міжнародної політики, зокрема українсько-німецьких взаємин.

Тривалий час українська діаспора та активісти обстоюють визнання Голодомору актом геноциду урядом ФРН. Бундестаг уже розглядав петицію з цього приводу, але 21 жовтня 2019 року відправив її на доопрацювання. Саме тому висловлення сумніву в такий напружений момент може призвести до непоправних наслідків.