PROТИ ШЕРСТІ
ДВІЙКИ З ЛІТЕРАТУРИ
(пхеньки)
Несприйняття доктринерів
Мені не по дорозі з екзегетом,
що бавиться, мов цяцькою, терцетом
і дистих аж ніяк не поміча.
Пліч-о-пліч йду із тим поетом,
який двовіршем, начебто дуплетом,
влучає точно в душу читача.
Сервіліст
На метра вилити облесливий єлей...
З цим і припхавсь лестун на ювілей.
Безголосся
В масліті знані корифеї.
Та не Орфеї. Не Орфеї!..
Оцінка з натяком
Питаєте: «Ну як, сподобалась поема?»
Вам пощастило, що не стріли Поліфема!
Канава?
Міліє на очах «Дніпро«, колись глибокий,
бо живлять не річки його, а стоки…
Утішна перспектива
(погляд на С. К.)
Як близько — начебто маля.
Але велике бачиться здаля!
Доробок куцака
Xват написав одне есе.
Оце і все…
Зимовий варіант «Муму»
Герасим кинув в ополонку
хазяйську миршаву болонку…
Декадент
Любив поезію, вважав себе естетом.
А прозу віддавав анальфабетам.
Не соловей!
Аед любов оспівує в ронделі.
Та як на слух — совині трелі.
Тлумацька сверблячка
У галльській мові зух ні бе ні ме,
та пнеться перекласти з Меріме.
Амбіціонер
Була в поета не позиція, а поза.
Така ось, вибачте на слові, проза.
Напучення Карла X
«У будь-якім труді слід мати міру!» —
прорік дрібний король великому Шекспіру.
Плагіат
Добрячу книжку видала поетка.
Та виявилось – крадена борсетка.
Лицар шпичака
Сатирик той, хто гострий на язик.
Не гусяче перо він має — штик!
Огудник
«Учнівський почерк!» — жала критик не приховує.
В писарчуки гедзь літописця зараховує.
Кумедія та й годі…
Це не поезія, римаче, а стіхи:
ги-ги, ха-ха, ху-ху, хи-хи…
Валентин Шульга
спеціально для «Клубу імені Остапа Вишні»
Leave a Reply