In memoriam. Галина Гай

148

Холодна весна 2021 року настояна на сльозах і втратах. Пливуть домовини зі Сходу із вбитими захисниками нашої зболеної, зґвалтованої України. Пливуть домовини з наших переповнених ковідними хворими лікарень. Забирають від нас найкращих, переповнюючи серця болем, а душі скорботою.

Не оминула ця весна своєю гіркою увагою і Київську обласну організацію Національної спілки письменників України. Двадцять восьмого березня на шістдесят п’ятому році життя підступна коронавірусна хвороба вирвала з наших рядів шановану письменницю, прекрасну людину, люблячу матір і бабусю, берегиню сімейного вогнища письменницької родини  Галину Семенівну Гай.

Народилася вона 3 грудня 1956 у с. Медведівка Чигиринського р-ну Черкаської обл. Закінчила ф-т журналістики Київського держ. Ун-ту ім. Т. Шевченка. Працювала журналістом українських ЗМІ та багаторічним редактором білоцерківського книжкового видавництва МППВ «Буква».

Поетеса, прозаїк. Авторка збірок поем і віршів «Під корою вдаваного спокою» (2003), «Ера тонких енергій» (2005), «Доторк» (2006), «Не обминеш своїх доріг» (2011), повісті «Мій час, моя вода» (2018). Упорядниця багатьох альманахів і антологій.

Нагороджена орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2008). Лауреат літературних премій імені І. Нечуя-Левицького (2006), імені Г. Сковороди (2018), Київської обласної літературної премії імені Григорія Косинки (2011). Член НСПУ з 2004року.

Усі члени Київської обласної організації Національної спілки письменників України висловлюють щирі співчуття родині Галини Семенівни, близьким та її друзям.

Залишились по Галині Семенівні її книги та наша світла пам’ять про цю чудову людину, яку забрала від нас гірка весна, настояна на сльозах.

.

Володимир Бубир,

в.о. голови Київської обласної організації

Національної спілки письменників України

Leave a Reply