На сторінках найновішого щоквартального мистецького журналу «Літературний Чернігів» літературної спілки «Чернігів» вміщені твори як відомих на Чернігівщині та в Україні авторів, так і молодих літераторів.
Традиційно часопис відкриває поетична добірка. Чернігівець Василь Буденний пропонує читачам цикл поезій «Народе мій – моя кровинка»:
Прокинься ж бо, кровиночко моя,
Згадай, що в тебе голова па плечах,
Хай оживуть в тобі твої Предтечі
І врешті зійде і твоя Зоря.
Журнал друкує історико-пригодницьку повість Надії Петренко «Планида – зірка півночі», дія якої розгортається на Сіверщині. Авторка інтригує майже з перших рядків: «…наказний гетьман Війська Запорозького, полковник Ніжинського полку, свояк гетьмана Богдана Хмельницького Іван Золотаренко, який загинув від поранення в бою з ляхами за волю козацьку і людську, за українську землю у далекій, зовсім невідомій тут, Білій Русі…».
Микола Романюк пропонує читачам нові поезії:
Серце унітазнозолоте…
Б’ється в грудях вічних хліборобів,
Хлібокрадів, хлібошахраїв,
Люди ділять землю, так немовби,
В Рай Петро пускає за паї…
«Літературний Чернігів» публікує психологічне оповідання Владислава Савенка «П’ятниця мудрості», де розгортається битва між уявним і можливим, сном і дійсністю, чоловічим і жіночим сприйняттям світу. Ця боротьба місцями виражена в метафорах: «Вулкани зазвичай гарно виглядають. Ними захоплено милуються. З ними комфортно спати від внутрішнього тепла. Але виверження – це катастрофа».
Байки з книги «Городні дебати» від Поляна-Пилипа Юрика наштовхнуть читача на знайомі образи тварин. І у кожному творі байкар виводить мораль-підказку:
Ти про волю не забудь,
Друже мій, будь ласка,
В час, коли тобі сують
Грошенят, ковбаску…
Часопис друкує закінчення повісті уродженця Чернігівщини Володимира Пащенка «Владика Негош» про складну державотворчу історію Чорногорії: «Капітан казав, що в кожного народу є свій владика, який пише такі вірші, що від них болить здорове серце. А люди все одно читають їх. А потім того владику проголошують святим».
Читач може прочитати добірку віршів Євгена Юхниці «Садок розтане в білому мереживі…»:
І сніг, туманами у дощ.
З зимових сплячок – блискавки.
Вологі капітелі площ
У квітні сонце-бли́сками
Займають списи огорож.
Віра Козлова друкує етюд «Троянди зі стрічкою…», присвячений світлій і вічній пам’яті членкині редколегії «Літературного Чернігова» Ганні Василівні Арсенич-Баран.
Часопис друкує нову добірку поезій Микити Рижих і зацікавить читача несподіваними образами і поглядами на світ і нас:
У джмелів два серця
Першим вони страждають
Другим прощають усе на світі…
Чернігівка Олександра Мілашевська пропонує читачам оповідання-казку «Змій» у стилі фентезі з психологічним підтекстом: «Тоді і заговорив Мирон. І повідав про змія підступного, що на болотах живе та бажання людські виконує. Ой, і непростий то змій був…».
«Сьогодні тільки я і ти» – так називається лірична добірка поезій Ольги Правдивець:
Ця дивна гра ніколи не скінчиться,
Ви – ніжний вальс, я – божевільне танго,
Ви – білий лебідь, я – нічна вовчиця.
Контраст світів – до чого ж тривіально.
У рубриці перекладів «Літературний Чернігів» вміщує поезії білоруської письменниці Оксани Данильчик «Коронована весна» в перекладах Дмитра Чередниченка. Авторка брала участь у фестивалі інтеграції слова «Литаври» на Чернігівщині у 2019 році:
Спиляна береза
за тиждень випростала листя –
навіть у померлому тілі
життя спиняється не зразу.
У розділі літературознавства друкується дослідження Тамари Демченко «Любов і ненависть» про уродженця Чернігова Романа Бжеського, який відгукувався про драматичну поему Лесі Українки «Одержима», нагадуючи з української діаспори в США про визначні особистості та знакові події на батьківщині.
«Мотиви українських народних звичаїв, вірувань та повір’їв у творчості Тараса Шевченка» – так називається українознавче дослідження нашого земляка Миколи Ткача, який уже пішов у засвіти. Зокрема автор наголошує: «Приклади мотивів і виразів із Шевченкового «Кобзаря» вказують на потребу глибокого наукового аналізу творчості Т. Г. Шевченка під кутом
культурологічних бачень та розкриття сутності світоглядних мотивів, звичаїв, вірувань та повір’їв».
Світлана Половнікова та Наталія Самохіна з Чернігівського історичного музею
імені В. В. Тарновського пропонують читачам історичне дослідження «Відомі чернігівці – батькові Тарасу».
У рубриці «Ювілеї» уміщено літературний спогад Анатолія Шкуліпи «Не дай, дорого, нам сумної смерті» з нагоди 80-річчя нашого відомого земляка Леоніда Горлача – лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, автора десятків книжок, за творами яких молодь учиться любити Україну, пізнає славне минуле нашого народу і його найвизначніших синів.
Тепле слово «Доповнення до енциклопедії» про Леоніда Горлача написав і чернігівець Олександр Олійник.
В ювілейному випуску також уміщено інтерв’ю Василя Бондаря з ювіляром — Сергієм Ткаченком «Кінець історії проголошувати ще рано». Відомий науковець, багаторічний співробітник Центральних установ ООН у Нью-Йорку, лауреат кількох літературних премій Сергій Ткаченко нещодавно відзначив своє 70-річчя – у доброму настрої, при високій працездатності та з вірою у високе призначення того, чим займається в житті.
«Поетичний майстерклас» – так називається літературознавче дослідження Володимира Кузьменка про Олександра Гадзінського. За поетичними настановами останнього,
Роль поета у світі –
Завмирати від подиву.
Перелити в метафори
Здивування дитяче,
Бути волхвом і знахарем,
Мати серце гаряче.
«Літературний Чернігів» друкує рецензію Тетяни Сидоренко «Чисті очі у свободи…» на книгу поезій Анатолія Шкуліпи «Озноб». А Ігор Фарина представляє книгу байок П. Юрика «Городні дебати» у рецензії «Пилип Юрик запрошує на «Городні дебати»».
Анатолій Шкуліпа міркує «В обіймах, як світ, зелених…» про письменника Чернігівщини Володимира Сенцовського і його творчість.
А Станіслав Зінченко ділиться думками і враженнями «Вдалі переклади» про електронне видання «Сучасне німецьке оповідання» у перекладах ніжинця Анатолія Роліка.
На сторінці для дітей часопис друкує віршовану казку Олександра Штоня «Хлопчик-характерник».
У розділі гумору можна почитати іронічний погляд Валерія Демченка щодо «конкретної» лексики і фільтрації базару – «Ну що, здавалося б, слова…».
Часопис вміщує слово пам’яті колеги Ганни Василівни Арсенич-Баран від імені Правління Чернігівської обласної організації Національної спілки письменників України та редколегії журналу «Літературний Чернігів».
Часопис доступний і в електронному вигляді.
Сава Кравчик
Leave a Reply