Все було у Стельмахових Дяківцях цього року, як завжди: незважаючи на пандемію, навесні гуси-лебеді Михайла Панасовича прилетіли вчасно, загніздилися і вже вивели своє пташине потомство. І сонячно було, і погідно, і премію імені його привезли з Києва вчасно…
Премії імені М. Стельмаха за 2020 рік з наших з рук Ніни Гнатюк і Вадима Вітковського прийняли письменниця з Нової Греблі Наталка Ткаченко (проза), молода і дуже талановита багатодітна мама з села Саша Теплицького району Олена Павленко, священик УПЦ, кандидат технічних і богословських наук Борис Пантюк (публіцистика).
Директорка пані Оксана тихенько скаржилася, що і дах музею протікає, а ґрант на ремонт не пощастило отримати, і сигналізацію треба б установити, і школу у Стельмаховому селі обіцяють закрити, бо дітей малувато…
Письменники сумували, що немає у Дякінцях такого чоловіка, як їхній друг Павло Каленич у Ольгополі, де над школою також збиралися грозові хмари, і Каленич попросив одстрочити це жахливе рішення хоча б на недільку, за цей час купив кілька порожніх будинків у селі, полагодив і подарував знайденим багатодітним родинам, забезпечивши їх роботою і гідною зарплатою, тож проблему було розв’язано…
Виступали Ніна Гнатюк, Вадим Вітковський, Михайло Каменюк, Валентина Буздиган (Сторожук)…
Почувши вірші Олени Павленко, Ніна Гнатюк на слова Вадима Вітковського, що вінницькі письменники розглядають у перспективі Олену як можливе гідне поповнення своєї обласної письменницької організації, щиро сказала, що вона як заступник голови Приймальної комісії НСПУ підтримала б її кандидатуру.
Всім на душі було сонячно. І коли Олександр Гордієвич, фотохудожник Видавничого Дому «Моя Вінниччина», фотографував письменників з лауреатами на сходах Стельмахового музею, за ними зацікавлено спостерігав з вершини пам’ятника полеглим землякам самотній лелека, що вже який рік прилітає і обмиловує там місце, очікуючи собі пари.
Олександр Яковенко, член НСЖУ
Фото – Олександр Гордієвич
Leave a Reply