Від книги – до фільму…

…проліг творчий шлях журналіста і письменника Сергія Сай-Боднара.

142
У першім ряді Каришківського клубу (зліва направо): Жанна Дмитренко, Світлана Василюк, Вадим Вітковський і Сергій Сай-Боднар

Сиділи ми з Сергієм Сай-Боднаром у гарно відремонтованому новою владою громади каришківському клубі й згадували своє дитинство та юність – пору, коли у наших клубах вирувало життя, принаймні раз на тиждень «крутили кіно» і влаштовували концерти художньої самодіяльності, бо розуміли, що людям після важкої щоденної праці потрібно відпочити… Де воно все поділося?!

Утім, у Каришкові, рідному Сергієвому селі, того дня «крутили кіно» за його книгою «Любов і муки Магди Хоманн», його прабабусі-німкені, яка, закохавшись у його прадіда Олексу, російського військовополоненого першої світової війни, всупереч родинним традиціям поїхала разом з ним у невідому українську далечінь, не знаючи ані мови, ані традицій і побуту нашого народу, серед якого збиралася жити…

У сюжеті картини – вселенське горе і вселенське кохання молодого українця та юної німкені. Він побудований за книгою Сергія Сай-Боднара і Петера Хоманна «Любов і муки Магди Хоманн», відзначеної літературними преміями імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край», де уперше була опублікована ця історія, та Івана Франка Держтелерадіо України. Історія, гідна Голлівуду!

Фільм Сергій із дружиною Ларисою привезли у рідний Каришків ще до прем’єри в Києві та всеукраїнського кінопрокату, що, вірю, неодмінно буде! Бо перед невигаданою історією Магди Хоманн пускає сльозу згаданий уже Голлівуд: такого кохання, такої біди і горя такого не у змозі вигадати жоден сценарист і письменник…

У каришківському відремонтованому клубі зібралося усеньке село, щоби за сотню років знову зустріти свою Магду; її в селі називали Мартою. Нехай тільки на екрані, бо слідочки її губляться у кривавій історії нашій 1944-го, коли цю згорьовану жінку, маму двох радянських фронтовиків-напівнімців, які ще воювали й заради яких вона у 1943-му не поїхала до Німеччини з рідним братом Густавом – німецьким офіцером, який розшукав її у Каришкові, бо чекала з фронтів синів і розуміла, що може своїм цим порятунком послати дітей у Сибір несходиму, – цю згорьовану жінку забрали з села енкавеесівці, яким хтось із села наслинив, начебто бачив, як заходив до неї… німецький офіцер!

Сестру шукав брат Густав, заповідав шукати племіннику Петеру Хоманну, а тепер цим займається її правнук Сергій Сай-Боднар, талановитий журналіст і письменник, бо історія прабабусі Магди цим фільмом не закінчується: пошук триває, а отже буде продовження й книги, і фільму…

На презентації були голова Копайгородської територіальної громади Людмила Кушнір, яка власноруч напекла смачного хліба і обдарувала ним вінницьких гостей Світлану Василюк, директора департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Вінницької облдержадміністрації, Вадима Вітковського, голову Вінницької обласної організації Національної спілки письменників України, письменників Жанну Дмитренко і Віктора Цимбала, Олександра Гордієвича, фотохудожника Видавничого Дому «Моя Вінниччина».

Олександр Яковенко, член НСЖУ
Фото – автора

Leave a Reply