Україна продовжує боротись із пандемією ситуативно, що збільшує ризики людських втрат

94
Наприкінці другого року «пандемічного» життя Україна так і не має комплексної стратегії дій, як ефективно імунізувати населення, запобігти поширенню Covid-19, надати всю доступну допомогу хворим.

Минулого тижня ціла низка лікарень забила на сполох: кисню для реанімацій не вистачає. При цьому це стало чи не несподіванкою для урядовців, хоча, як виявилось згодом, проблема з киснем не трапилась раптово. Про неї знали лікарі та повідомляли у профільні департаменти, експерти надсилали свої розрахунки по обсягам закупівель. У вересні Кабмін виділив  395 млн грн на кисневі станції, що як мінімум вдвічі менше прогнозованої необхідності.

Те ж саме стосується і імунізації українців. Інформування населення щодо необхідності щеплення було надто слабким, поверхневим. Наразі ж, на піку нової хвилі пандемії, українців буквально змушують щепитися, при цьому не проводиться паралельно робота із відокремленням тих, хто вже перехворів, має якісь протипоказання до вакцинації або ж є хворим на момент імунізації. Це також впливає на рівень страху і недовіри громадян, а також підвищує, на жаль, показники летальних випадків.

На цьому наголосив голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.

Тут проводять постійні консультації з Національною академією наук України, представниками медичної спільноти. Фахівці наполягають на відновленні Державної санітарно-епідеміологічної служби, що була ліквідована ще в 2017 році. Головний санітарний лікар України – генерал без війська, ресурсів і команди. За час пандемії не проводилася жодна додаткова підготовка профільних лікарів-інфекціоністів. Їх чисельність не зросла, а навпаки впала. Є випадки, коли на 20-тис. громади медик такого профілю лише один. Також Національна служба здоров’я України (НСЗУ) вже тривалий час не виплачує заборгованості за “ковідними пакетами”.

«З ліквідацією Державної санітарно-епідеміологічної служби, ми втратили фахівців-інфекціоністів, епідеміологів, власне, державна політика в даному напрямі повністю зруйнована. І навіть такий виклик, як пандемія, не змусив відповідальних урядовців, МОЗ задуматися над розвитком мережі інфекційних лікарень, а також впровадженням профілактичних заходів», – зазначив Анатолій Кінах.

Промисловці, Антикризова рада громадських організацій вкотре закликають уряд прийняти комплексну програму боротьби і коронавірусом. Це означає розробку цілком конкретних дій, визначення відповідальних виконавців і передбачення ресурсів. Як в поточному бюджеті, так і в проєкті на 2022 рік, а також в Програмі діяльності Кабміну.

Першочергово – це роз’яснення громадянам специфіки вакцинації, її етапності, визначення разом із сімейними лікарями, вакцинальними бригадами тощо найкращих опцій для кожної конкретної людини. Перевірка на відсутність алергічних реакцій, факту хвороби на момент щеплення тощо. Дивним виглядає і обмеження для людей, які перехворіли, проте не мають таких прав, як щеплені громадяни.

«У всьому світі вже давно з’являються дослідження, що ті, хто одужали від коронавірусу, мають стійкий та тривалий імунітет. Добровільно-примусова вакцинація, без гнучкості процесу імунізації, індивідуального підходу – ось що спонукає велику кількість українців уникати щеплення, купувати якісь підроблені документи і т.д.», – переконаний голова НТСЕР.

На думку експертів із НАН України, важливе наукове супроводження імунізації населення.

«Важливо не просто ввести систему «жовтих» і «зелених» сертифікатів, але й дати людям інші варіанти», – вважають вони.

Окремо Анатолій Кінах зупинився на ресурсному забезпеченні боротьби із пандемією. На його думку, відсутність конкретних планів дій знижує ефективність використання коштів на протидію поширенню хвороби. Це було в 2020 році, коли кошти відповідного Фонду витрачалися на велике будівництво доріг та фінансування охорони громадського порядку тощо. Така ж ситуація, на жаль, і в 2021 році.

«Тому зараз важливо сконцентрувати максимум ресурсів саме в напрямі медичної системи, обладнання достатньої кількості койко-місць в інфекційних відділеннях, кисневих станцій, закупівлю концентраторів для тих, хто одужує та ін. Також лікарі мають безумовно отримати всі обіцяні «ковідні надбавки», інакше відтік кадрів тільки продовжуватиметься», – зазначив Анатолій Кінах.

Голова Національної ради виступає за комплексність заходів щодо мінімізації соціально-економічних наслідків пандемії, її негативного впливу на бізнес, зайнятість, платоспроможність внутрішнього ринку.

«В умовах енергетичної кризи, аномального зростання цін на газ і електроенергію, тарифів це стає критично важливо», – резюмував він.

НТСЕР

Leave a Reply