Без коріння – пам’яті – душі. Із циклу «Ми UA»

80

Сьогодні в усьому світі поряд із подіями на українському фронті активно обговорюються питання щодо історичного та культурного походження українців. Історики, етнографи, культурологи досліджують наші традиції, фольклор, мистецтво, мову та історію. Що ж цікавого відкрито сьогодні? Про це в ефірі проєкту «Ми UA» нам вдалося поспілкуватися з Галиною Максимів, письменницею, журналісткою, авторкою історичних творів, член-кореспондентом Української Академії Наук.

У 2016 році прозове видання Галини Максимів «Книга амазонок» визнане кращою книгою року за результатами І Всеукраїнського літературного конкурсу «Крилатий Лев».

«Насправді, я не планувала писати історичні романи. Але одного разу мені почали снитися амазонки, і це тривало, доки я не взялася до роботи над рукописом, – зізнається співрозмовниця. – Для написання «Книги амазонок» треба було опрацювати багато матеріалів із давньої історії. Отож від початку роботи і до виходу книжки пройшло 10 років».

Спочатку Галина писала саме про племена амазонок, їхні традиції, побут, звичаї. Ці дивовижні жінки вражали ворогів своєю сміливістю, адже воювали на рівні з чоловіками, захищаючи свою землю.

«Амазонки жили саме на території сучасної України, – розповідає письменниця. – І вже тоді вони займалися хліборобством, були берегинями родинного вогнища й у випадку небезпеки брали до рук меча».

На думку Галини Максимів, саме амазонки є праматерями українських козачок і наших сучасних захисниць, які сьогодні боронять Батьківщину у лавах ЗСУ. Тому до «Книги амазонок» згодом увійшли новели, присвячені подіям 2014, 2015 років у тодішній зоні АТО.

Наразі письменниця працює над новим історичним романом про скіфів. У книзі описуються далекі, але реальні події, що розгорталися на наших землях біля 2 тисяч років тому. Йдеться про те, як войовничі та мудрі скіфи захищали свій рідний край від перських загарбників на чолі з пожадливим царем Дарієм.

«Отож, землі від Дніпра до Карпат бачили чимало битв, але кожного разу народи, що жили тут і відстоювали свою Батьківщину і свободу, перемагали ворога, – посміхається дослідниця. – Так було з амазонками, сарматами, скіфами, а згодом і з русичами. До речі, монголо-татарська орда захлинулася зрештою саме на наших землях».

Заговоривши про Золоту Орду, Галина Максимів зауважила, що російський двоголовий герб походить саме від ординського, натомість як наш тризуб сягає корінням до Трипільської культури.

«Взагалі, якщо проаналізувати реальні факти того, як заселялися землі теперішньої російської федерації, – розповідає гостя, – приходимо до висновку, що росіяни – нащадки кочових ординських племен, які не мають ні коріння, ні пам’яті, а відтак і душі.

Марія Дружко

youtube.com

Leave a Reply