Про це інформує Національна спілка письменників України, посилаючись на журі конкурсу.

До участі в конкурсі допускаються українськомовні книги чи прирівняні до них публікації в літературних журналах, надруковані протягом останніх трьох років перед оголошенням конкурсу, не відзначені іншими преміями та написані на високому художньому рівні.

Право подавати твори мають колективи творчих спілок і товариств, мистецьких, навчально-наукових, культурно- просвітницьких установ і закладів. Кожна з організацій може представити на конкурс один або кілька творів одного автора. Участь у конкурсі можуть брати письменники України та українського зарубіжжя. Переможцем конкурсу можна стати одноразово і прижиттєво.

Організація, яка висуває кандидатуру на конкурс, подає до журі (за адресою: 19500, Черкаська обл., м. Городище, площа Миру, 12. Сектор культури) такі документи:

• протокол засідання колективу з рішенням про висунення кандидатури на участь у конкурсі;
• офіційне подання з коротким обґрунтуванням позиції та мотивацією;
• біографічну довідку з характеристикою творчого доробку кандидата на участь у Конкурсі;
• 5 примірників представленого твору (творів);
• рецензії та відгуки, опубліковані в пресі (за наявності).

Твори на конкурс подаються до 1 грудня, а переможців визначатимуть до 20-го грудня. «Нагородження відбувається в Городищі щорічно до 27 січня – дня народження П. П. Гулака-Артемовського», – зазначають організатори та додають, що на переможця чекатиме диплом і призові ₴5000.

«Запрошуємо до участі в конкурсі!», – додають ініціатори.

А тим часом триває конкурс на здобуття премії імені Шолом-Алейхема.

Щороку оргкомітет обирає тему фестивалю та цитату з творчості Тараса Шевченка. Цього разу за тему організатори взяли любов, а за гасло – «Кохайтеся, чорнобриві!».

Фестиваль у 2014 році заснувала команда організаторів-волонтерів і присвятила 200-річчю Тараса Шевченка. Тоді він планувався як одноразова акція, але гості та учасники просили продовження, тож фестиваль зробився постійним. Цього року він мусив одбутись увосьме, але у 2020 році корективи вніс карантин.

У 2021 році «Ше.Fest» розрісся та зміцнів – зокрема, завдяки підтримці таких сильних партнерів, як Український культурний фонд, Благодійний фонд «МХП-Громаді», Міністерство молоді та спорту, Черкаська обласна державна адміністрація та інших. Свій унесок зробили й пошановувачі фестивалю, фондуючи «Ше.Fest» на краудфандинґовій платформі «Спільнокошт».

«Ше.Fest» підготував понад десяток локацій для відвідувачів, на яких розваги та нові знання змогли знайти і діти, й дорослі.

Одна з найважливіших таких територій фестивалю – Просвітницька галявина, де гості традиційно мали змогу дізнатися чимало нового про постать Кобзаря, українську історію та культуру. Там відвідувачі змогли побачити виступи як постійних, так і нових учасників.

«Стовпами» Просвітницької галявини зробилися відомий український письменник Василь Шкляр та казкар Сашко Лірник. Вони підтримали перші фестивалі своєю присутністю та своїми іменами, а тепер приїздять щороку, щоби зустрітися з шанувальниками у Моринцях.

Уперше побували на сцені Просвітницької галявини і виявилися справжнім відкриттям фестивалю письменниця Лариса Ніцой з лекцією «Секрет феномену Шевченка: без інтернету і ЗМІ його знали в кожній українській хаті»; тележурналіст, актор, ведучий і поет Сергій Смальчук із перфомансом та громадянською лірикою; гурт «Десь Там»; бандурист Віктор Пашник.

А найвелелюднішими виявилися поетичний «Ше.Батл» і виступ гурту «Шпилясті кобзарі». Варто відзначити, що кожного року учасники поетичних змагань робляться дедалі вишколенішими, а боротьба – все запеклішою.

Галявина порадувала великою кількістю глядачів, цікавими фотозонами та спілкуванням.

У Ярмарку майстрів узяли участь понад сім десятків фахівців-ремісників. Тішив розмай виробів; зокрема, на «Ше.Fest» привезли витканий і вишитий одяг, прикраси, дерев’яні дитячі іграшки, глиняний посуд, картини. Особливо гостей зацікавили фігури тварин із рогозу: біля них збиралася черга з охочих сфотографуватися.

Ярмарок працював протягом обох днів фестивалю. Значне число відвідувачів засвідчило неабиякий інтерес до рукотворних виробів. Уся палітра талантів українського народу зібралося на фестивалі!..

Дитяча галявина цьогоріч одчувалася напрочуд святковою, сповненою ваб, магнітила цілі маси дітей і дорослих. Особливо гості запам’ятали студію козацьких бойових мистецтв «Герць», яка створила справжню козацьку атмосферу. Втім, не менше захоплював і Військово-патріотичний клуб «Гайдамаки» з міста Тального, тішачи інтерактивною виставкою зброї від часів УНР і до сучасності.

Турнір на м’яких палицях, фотозона зі справжньою козацькою зброєю, майстеркласи, дитяча анімація, конкурс декламування віршів Шевченка, локація від «СвітЛиці» (місто Бровари) з «Ше.Квестом» неабияк припали відвідувачам до смаку.

На Художній галявині щороку з’являються все цікавіші майстеркласи. Вражає, до чого різнобічно надаровані наші люди! Чимало відвідувачів – і дорослих, і малих – виходили з Галявини художників щасливими. А скільки дітей її просто не покидали, аж доки батьки їх у прямому значенні витягали звідти, – й не злічиш.

Загалом, цьогоріч зібралися дуже душевні учасники, і цю душевність вони дарували відвідувачам. Мабуть, до них і тягнулися, немовби соняхи – до небесного світила.

Театральна сцена вже вкотре зібрала аншлаг. Організатори не припиняють дивуватися, як багато людей прагне побачити вистави, присвячені Тарасові Шевченку. Стільці для всіх охочих збирали докупи з різних залів Будинку культури, але глядачі ладні були хоч би й стояти в проходах.

Цього року відвідувачі фестивалю побачили дві вистави: «Шевченко. Остання любов» режисерки й драматургині Ольги Анненко (Київ), а також «Полусмак останнього кохання» від Театру української традиції «Дзеркало» (режисер – заслужений діяч мистецтв України Володимир Петранюк; Київ).

Фольк-сцена – відносно нова територія «Ше.Fest», й 2021-го запрацювала вдруге. На ній виступили фольклорні колективи з різних міст і сіл Черкащини.

Проте найбільше людей приїхало, щоби побачити учасників Головної музичної сцени. Цьогоріч на ній виступали восьмеро учасників. Частина з них уже добре зарекомендувала себе на минулих фестивалях і зробилися друзями фестивалю: «Go_A», «Нумер 482» і «Тінь Сонця». Два гурти виступали на «Ше.Fest» уперше – «Один в Каное» та «KALUSH», – а ще два («Зграя», «Banderas Blues Band») організатори відшукали завдяки конкурсу «Ше.Пісня».

Оскільки цього року за тему фестивалю обрали кохання, головна сцена не могла без нього обійтися. Так, дві закохані пари подарували глядачам чарівливі освідчення просто зі сцени. До речі, таке діється на головній сцені вже не вперше: на фестиваль, зокрема, приїхала пара, яка три роки тому розповіла про свої почуття перед багатотисячним натовпом глядачів; тепер вони – чоловік і дружина.

На Галявині нічної акустики, яка працювала з півночі до третьої години, все ще спраглі до вражень гості могли насолодитися спокійною музикою.

Відкривав локацію гурт «ВМГ» зі Сміли. Їхні акустичні мотиви гучали досить легко, проте й вряди-годи гонили запальним рок-н-ролом.

Наступними на сцену ведучий Дмитро Лінартович запросив проєкт поета Дмитра Лазуткіна та композитора Бориса Севастьянова «Артерія». Команда подарувала слухачам розмай жанрів, поєднання музики з поезією, репу – з мелодійним інтонуванням.

Продовжуючи поетичну хвилю, на сцену виходили задекламувати власні вірші поети, що були серед глядачів. По тому їх змінив гурт «Колір Ночі», що вже неодноразово виступав на головній сцені фестивалю, – й саме він завершував цьогорічну програму нічної акустики. Гурт виступив зі своєю «теплою програмою», заспівавши всі улюблені шефестівцями хіти і насамкінець загравши для присутніх мелодійні «Кораблі…».

Удруге на фестивалі проводилися командні змагання серед молоді «Ше.Games». Цьогоріч до участі долучилися чотири команди: «Герць» (молоді козаченьки з села Білозір’я), «Завзяте козацтво» із Звенигородки, «Моринські яструби» і команда волонтерів. За сумою п’ятьох конкурсів у запеклій боротьбі перемогла команда волонтерів. Вони здобули кубок і цінні призи від генерального партнера БФ «МХП-Громаді». Також усім учасникам подарували пам’ятні футболки, що в них вони виступали під час змагань.

Згадаймо й за участь волонтерів, адже вони – руки, ноги та душа фестивалю! Цього року до Моринців приїхав п’ятдесят один доброволець, більшість із-поміж яких – місцеві, з Моринців або найближчих населених пунктів. Утім, траплялися й ті, хто завітав із Херсона, Сум, Львівщини, Волині, Києва. «Волонтери – то моя найбільша любов на фестивалі. Ніякі інші події чи виступи не замінять відчуття того, які круті люди зібралися навколо», – зазначила кураторка волонтерського напрямку Вікторія Михайловська.

Загалом, «Ше.Fest» подарував глядачам море емоцій. Упродовж двох діб його учасники та гості розважали й розважалися, частувалися улюбленим шевченковим борщем із карасями, мандрували локаціями, знайомилися, надихалися і закохувалися – в усе українське та одне в одного.

За матеріалами пресслужби «Ше.Fest»
Фото – Андрій Некрасов, Максим Стеценко

Про це кореспондента «Літературної України онлайн» поінформували представники конкурсної комісії.

Конкурсна комісія допустила до участі в конкурсі на здобуття Всеукраїнської літературної премії в галузі художнього перекладу ім. Миколи Терещенка, заснованої Золотоніською райдержадміністрацією та районною радою спільно з Черкаською обласною організацією НСПУ, таких претендентів у 2021 році:

• Горішну Наталію, поетесу, перекладачку (м. Черкаси), за книгу поетичних перекладів із російської «Класичні троянди»;
• Кикотя Валерія, поета, перекладача (м. Черкаси), за книгу «Роберт Фрост в українських перекладах»;
• Лазо Сергія, поета, перекладача (м. Тернопіль), за переклад книги грузинської поетеси Като Джавахішвілі «Колискова для чоловіків».

«Лауреата премії буде визначено до 5 вересня, вручення премії – до дня народження Миколи Терещенка – 13 вересня в Золотоноші», – додають організатори.

Нагадаємо, триває конкурс на здобуття приватної поетичної премії імені Галини Плюти-Гук.

Про це кореспондентові «Літературної України онлайн» розповіли представники конкурсної комісії премії.

Одна з провідних цілей премії – заохочення професійних і непрофесійних літераторів до творення високомистецької ліричної поезії, яка утверджує ідеали гуманізму, духовної краси, любові до рідної землі, природи, родини.

На здобуття премії подаються оригінальні українськомовні твори авторів, опубліковані окремими книгами або прирівняні до них публікаціями в літературних журналах протягом останніх трьох років до оформленої пропозиції на здобуття премії. Подання здійснюється до 20 листопада, після чого до 10 грудня триває громадське обговорення творів і визначення лавреата. Вручення премії відбувається в Кам’янці напередодні дня народження Данила Кононенка (орієнтовно – третя п’ятниця грудня).

Право на висування творів мають колективи творчих спілок і товариств, мистецьких, навчально-наукових, культурно-просвітницьких установ і закладів (при цьому додається відповідний протокол). Посмертно премія не присуджується.

До подання на здобуття премії додаються: довідка про автора твору (біографічні відомості: прізвище, ім’я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти чи іншого засобу зв’язку; творча характеристика претендента; копії паспортних даних та ідентифікаційного коду; 5 примірників збірки/книги/журналу).

Лавреатові премії вручається диплом і грошова винагорода в сумі ₴10000.

Матеріали претендентів організатори просять надсилати за адресою: 20800, Черкаська обл., м. Кам’янка, вул. Декабристів, 5, Історико-культурний заповідник, Чупак Т. П.

По докладнішу інформацію слід звертатися за телефоном +38 (04732) 6-22-74 або листом на електронну пошту.

А тим часом триває й конкурс на здобуття приватної поетичної премії імені Галини Плюти-Гук.