Про це пише Євгеній Морі для видання «Суспільне | Культура», посилаючись на пресслужбу меморіального центру.

Пані Марина прилетіла з Нью-Йорка до Києва спеціально для участі в перших роботах на місці.

«У Бабиному Яру відчуваєш неймовірні емоції та великий смуток, починаєш міркувати не тільки про те, що сталося з історичної точки зору, але й про нашу людську природу. Чому ми, люди, повинні бути дикими? Чому ми повинні вбивати, катувати?».

(Марина Абрамович, художниця, авторка проєкту)

«Кришталева стіна плачу» планується як один із найбільших артоб’єктів Європи, споруджених упродовж останнього десятиліття. Він має простягатися на сорок метрів завдовжки й сягати трьох метрів заввишки.

Складатиметься стіна з сімдесятьох п’ятьох кварцевих блоків із українським антрацитом і бразильським кварцом. Кристали групуватимуться трійками і розташовуватимуться на різній висоті – на рівні голови, серця, живота пересічної людини.

«Кришталеву стіну плачу» зможуть одвідувати до сорока душ одночасно.

А раніше столичну владу заклика́ли підтримати український проєкт меморіалізації Бабиного Яру.

Про це повідомляють «Букви», посилаючись на сторінку дисидента, громадського діяча, члена ініціативної групи «Першого грудня» Йосефа Зісельса у соціальній мережі «Facebook».

Ініціативна група закликає Київську міську раду та мерію столиці зорганізувати громадські слухання на тему: «Український державний проєкт комплексної меморіалізації Бабиного Яру».

«Трагедія Бабиного Яру є спільним болем усього українського народу, всіх етнічних, релігійних та соціальних груп, які становлять українську політичну націю. Але досі не вирішене питання про гідне вшанування жертв Бабиного Яру на рівні меморіального комплексу та музеїв», – зазначається у згаданій заяві.

На думку її авторів і підписантів, неприпустимим є «віддавати процес формування державної політики пам’яті в чужі руки, передусім – країни-агресора Росії та її місцевих прибічників».

Документ, зокрема, відзначає, що київська влада «ігнорує наявність українського державного проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру», замовленого свого часу урядом і розробленого 2017-го року робочою групою Інституту історії України Національної академії наук України.

Автори підкреслюють: владоможці Києва «разом із високопосадовцями з президентської адміністрації активно підтримують пропагандистські ідеї, які проштовхують російські мільярдери зі своїми місцевими помічниками, та надають «зелене світло» всім їхнім забаганкам».

«Саме тому ми, ініціативна група киян, вимагаємо від керівництва Києва не підтримувати приватний російський проєкт (Меморіал Голокосту «Бабин Яр»), оскільки це буде суперечити законам, міжнародним угодам України та загальнолюдським моральним нормам, а замість цього – відкрити широке громадське обговорення державного українського проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру та прийняти на його основі відповідні рішення до 80-х роковин трагедії», – зафіксовано в заяві.

За шість днів кампанії збирання підписів удалося дістати підтримку понад двох із половиною тисяч представників київської територіальної громади, тоді як для організації громадських слухань достатньо було й п’яти сотень.

Сьогодні, 22 червня, учасники ініціативної групи передали до КМДА всі підписні листи та супровідні документи, потрібні для організації слухань.

Нагадаємо, український історик, заступник голови робочої групи з напрацювання концепції Бабиного Яру при Інституті історії України НАН Віталій Нахманович зазначав, що саме Україна має бути головною у створенні меморіалу «Бабин Яр».