Про це повідомляє «Укрінформ», посилаючись на сторінку уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя в соціальній мережі «Facebook».

«За підсумками 2020 року припинили свою діяльність 343 видавництва та 48 книгарень. Це досить кричуща цифра. Окрім того, за даними Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, через кризу 2020 року галузь зменшила обсяги виробництва книжкової продукції у порівнянні з 2019-м роком за назвами на 23,3% і за сумарним накладом – на 34,3%», – відзначив Кремінь.

Він нагадав, що з 16 липня 2021 року почала діяти 26 стаття Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка регламентує використання державної мови у сфері книговидання та книгорозповсюдження.

За словами мовного омбудсмена, чітке дотримання цієї статті призведе до покращення ситуації на книжковому ринку. Частка книжкових видань державною мовою в загальній кількості назв книжкових видань, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менше 50%.

Кремінь нагадав, що ця вимога поширюється на всі книгарні та інші заклади, що здійснюють книгорозповсюдження, крім тих, що здійснюють розповсюдження книжкових видань винятково офіційними мовами Європейського Союзу, державною мовою та/або словників та розмовників з іноземних мов, підручників з вивчення іноземних мов, а також спеціалізовані книгарні, створені для реалізації прав корінних народів, національних меншин України.

«Для української книжки зараз нелегкі часи. Але давайте не забувати, що в сучасному світі книга – це інтелектуальні інвестиції в наше майбутнє», – підкреслив пан Кремінь.

Нагадаємо, 16 липня вдієвилися певні норми закону про мову. Відтоді всі концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні, видовищні заходи мусять відбуватися українською. 

Про це інформує Національна спілка письменників України.

На вебінарах розповідатиметься про цілі конкурсів нової програми, заходи, які можуть бути підтримані за конкурсами, вимоги до проєктів, процес подачі заявки та критерії оцінювання проєктів.

Опісля презентацій охочі зможуть поставити питання про конкурси.

Зокрема, 8 липня у межах серії вебінарів розглядатиметься конкурс «Поширення європейських художніх робіт» підпрограми «Культура» програми ЄС «Креативна Європа». Ціллю конкурсу є підтримка літературних проєктів, які будуть здійснювати переклад, видання, поширення та просування європейських художніх робіт.

«Якщо ви працюєте в літературному секторі, тоді цей захід для вас! На ньому ви зможете дізнатись про те, як ваша організація/видавництво може отримати до 300 тисяч євро на переклад, публікацію, дистрибуцію та промоцію європейських художніх робіт», – зазначено на ресурсі НСПУ.

Щоби зареєструватися на вебінари, потрібно заповнити відповідну форму в усемережжі.

Перший захід триватиме 8 липня з 10:00 до 11:00 (у «Zoom»). Напередодні всі зареєстровані учасники отримають на електронну скриньку підтвердження участі та посилання на вебінар.

Інформацію про подію можна відстежувати у соціальній мережі «Facebook».

Нагадаємо, стартував Міжнародний конкурс диджитал-мистецтва «Ми – аніматори». До розгляду приймаються роботи в жанрі цифрової анімації й ілюстрації та – у межах окремої конкурсної спецпрограми – мистецтвознавчі тексти.

Про це повідомляє «Укрінформ» із посиланням на текст згаданої резолюції.

«Резолюція Ради ЄС визнає, що культурна спадщина може відігравати ключову роль у підтриманні миру, демократії та сталого розвитку шляхом сприяння толерантності, міжкультурному та міжрелігійному діалогу та взаєморозумінню. Водночас вона може бути використана як привід та мета у конфліктах. Резолюція закликає до захисту та збереження культурної спадщини в періоди конфліктів та криз», – мовиться у документі.

У тексті резолюції Рада Європейського Союзу підкреслює, що захист і збереження культурних об’єктів запобігає насиллю й екстремізму, дезінформуванню, а ще – дозволяє ініціювати інклюзивний діалог та зміцнити загальну стійкість спільнот, постраждалих унаслідок кризи.

Рада ЄС наголосила на потребі зміцнювати партнерські відносини з міжнародними, регіональними, неурядовими організаціями, і це мусить знайти відбиття у ключових пріоритетах Спільної зовнішньої безпекової політики ЄС (CFSP). Резолюція відзначає: Європейський Союз інтегрує захист культурної спадщини до завдань та інструментів ЄС із врегулювання конфліктів та криз, зокрема – за допомогою військових і цивільних місій ЄС у межах CFSP.

Заради досягнення мети Євросоюз намагатиметься інтегрувати захист культурної спадщини в усі вектори й галузі своїх зовнішніх дій та у годящі фінансові інструменти (разом з Інструментом сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) – «Глобальна Європа»).

Раніше ми повідомляли, що Україна і Литва співпрацюватимуть у царині захисту культурної спадщини. Серед планів сторін – спільне відновлення надгробка князя Костянтина Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври, зруйнованого 1941-го року.