Про це повідомляє «Укрінформ», посилаючись на AFP.

Музикантам сприяв учений-комп’ютерник Флоріан Коломбо з Технічного університету EPFL. Він розробив алгоритм, що й допоміг витворити закінчення твору славетного німецького композитора.

Щоби якнайточніше відтворити фінал симфонії, Коломбо завантажив у комп’ютер усі 16 струнних квартетів Бетховена, а також «один з фрагментів теми, знайденої в рідкісних нотах» композитора.

Отриманий твір дістав назву «BeethovANN Symphony 10.1», а виконав його «Nexus Orchestra». Відеоролик із симфонією доступний в оригінальній замітці AFP у соціальній мережі «Twitter».

До речі, завдяки штучному інтелекту вдалося відтворити голос Тараса Григоровича Шевченка.

Про це інформує Національна спілка письменників України, посилаючись на «День».

Ідею українські рекламники реалізували спільно з компанією «Wantent». Розробка проєкту тривала близько року, а участь у ньому взяли 150 експертів у різних галузях.

У відео експерти докладно розповідають, як за відсутності будь-якого запису [найперші фонографи винайшли за шістнадцять років по смерті Шевченка – прим. ред.] вдалося синтезувати голос поета.

«Це один із найскладніших проєктів нашого агентства, який об’єднує культурне ядро України з сучасними технологіями. Результат – голос нації, який ожив, і демонстрація того, на що здатен креатив, що таке сила ідеї».

(Олександр Смірнов, партнер і креативний директор агенції «TABASCO»)

Для втілення задуму фахівці використовували точні антропометричні дані, які вдалося дістати завдяки посмертній масці Тараса Шевченка. Щоби голос якнайповніше відповідав дійсності, до проєкту доєдналася група шевченкознавців. Експерти клопоталися пошуком й аналізом додаткової інформації, як-от спогадів очевидців щодо зовнішності, голосу, способу життя, звичок та знесених письменником хвороб.

«Для проєкту нам була потрібна інформація про зовнішність Шевченка, його голос, звички, манеру поведінки у побуті, яку необхідно було розшукати у спогадах його сучасників. Це був надзвичайно захопливий досвід, адже завжди цікаво дізнаватись про побут людини, як вона жила, що робила. Таким чином ми досліджували те, що не завжди можна прочитати і знайти в офіційних біографіях, побачити Шевченка трохи з інакшого боку», – підкреслив Олег Магдич, завідувач сектору експозиційної роботи в Національному музеї Тараса Шевченка.

На основі отриманих даних створили об’ємну модель голови Шевченка. Далі за допомогою багатофакторної моделі та нейромережі зі 108 кандидатів дібрали трьох найрепрезентативніших. Вони щонайліпше відповідали десяткам сформованих параметрів, серед яких – зовнішність, зріст, статура, регіон походження, особливості здоров’я та інші.

На останньому етапі завдяки технології нейронного синтезу фахівці об’єднали риси трьох голосів та відтворили голос Тараса Шевченка.

«Наша команда для реалізації проєкту розробила методологію збору та обробки даних: голосу, зовнішності, звичок. За допомогою спеціального web-застосунку ми автоматизували процес збору інформації і запису семплів голосу учасників. Усі дані були оброблені та проаналізовані спеціальними алгоритмами та передані в багатофакторну модель, яка допомогла сформувати рейтинг кандидатів для подальшого синтезу голосу Шевченка», – пояснив Олексій Шалденко, співзасновник «Wantent».

Окрім відео, поданого вище, синтезований голос Тараса Шевченка декламує «власного» вірша «Садок вишневий коло хати»:

До слова, напередодні Дня Незалежності у Моринцях – рідному селі Шевченка – відбувся щорічний «Ше.Fest». Він мусив би бути вже восьмим, проте минулого року карантинні обмеження спричинилися до скасування заходу.