Що ж ми бачимо в Україні? «Слуги народу» роблять прямо протилежне. Починаючи з різкого урізання гуманітарних видатків у 2020 році, від якого найбільше постраждала саме культурна галузь, і закінчуючи проєктом бюджету на 2022 рік.

Дії влади важко розцінити інакше, як політику нищення української культури.

Судить самі. З 1 трильйону 363 мільярдів видатків держбюджету на 2021 рік на культуру виділено 7,5 мільярдів або 0,55%. Ця цифра сама по собі знущально мала і є яскравим свідченням горезвісного «залишкового фінансування» культури.

У проєкті бюджету 2022 видатки, які на 100 мільярдів (7,6%) перевищують цьогорічні. Відповідно, збільшуються видатки майже на всі галузі. Але не на культуру!

І без того мізерні державні видатки на культуру уряд не лише не збільшує, а зменшує до 6,8 млрд. грн. (0,46% від усіх видатків).

Ще рельєфніше картина проступає в розрізі окремих бюджетних програм.

Наприклад, фінансування програми «Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин» зменшується майже в 4 рази – з 242 до 69 мільйонів гривень.

Так само в 4 рази – з 1.200 до 300 мільйонів – зменшуються видатки на розвиток і будівництво закладів загальнодержавного значення.

У десять разів (!) – з 1 мільярду до 100 мільйонів – зменшується субвенція місцевим бюджетам на ремонт і реставрацію пам’яток культури, що перебувають у комунальній власності.

І навіть там, де видатки не зменшуються, вони і близько не відповідають потребам. Наприклад, на Інститут книги, як і цього року, передбачено 152 мільйони при потребі близько 700 мільйонів. І це в умовах катастрофічного падіння книжкового ринку. За такого рівня фінансування не може бути й мови ні про нормальне поповнення бібліотечних фондів, ні про ваучери для випускників шкіл на придбання книжок, ні про дієву підтримку видавців та книгарень.

На формування позитивного іміджу України у світі, всі програми Українського інституту МЗС і зв’язки з українцями за кордоном передбачено 74 мільйони гривень. Три мільйони доларів, тобто практично нічого.

На захист національного інформаційного простору уряд закладає «аж» 50 мільйонів гривень.

Цей перелік можна продовжувати.

Хочу ще раз підкреслити, що справа не у нестачі коштів, адже бюджети, наприклад, правоохоронних органів, зростають на мільярди.

Справа в пріоритетах державної політики. І кожен депутат, який проголосує за цей бюджет, стане співучасником політики нищення української культури.

Володимир В’ятрович, «Український погляд»

Фото – ілюстративне, з відкритих джерел

Про це пише Ольга Ліцкевич для «Суспільне | Культура», посилаючись на вебсайт МКІП.

Зокрема, небавом такі видання оцінюватимуть на відповідність антидискримінаційному законодавству, а також унесуть зміни в засади роботи експертів.

Із цією метою створять робочу групу на чолі з Урядовою уповноваженою з питань ґендерної політики Катериною Левченко. До її складу ввійдуть представники МКІП, Українського інституту книги, Урядової уповноваженої з питань гендерної політики, експерти з протидії дискримінації, представники громадських організацій, народні депутати.

«Міністерство культури та інформаційної політики отримує на затвердження вже фінальний перелік. Та не має важелів впливу на формування цього переліку. Як показала практика, іноді до закупівель рекомендуються книжки, що не враховують норми антидискримінаційного законодавства, тому правовий механізм самого відбору, самі критерії потребують перегляду. Ми розглянемо можливість запровадження механізму подвійної фільтрації відповідності поданих видань встановленим вимогам. А також розробимо чіткий перелік випадків, на підставі яких матимемо правові підстави відкликати книжкову продукцію із процедури державних закупівель», – зазначила заступниця Міністра культури та інформаційної політики Лариса Петасюк.

Робоча група перегляне критерії добору книжкової продукції, яку подають видавці, методику їх оцінки, доповнивши, зокрема, вимогами відповідності антидискримінаційному законодавству.

«Ми запрошуємо усіх бажаючих до роботи в експертних радах з відбору книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів. І готові разом з членами робочої групи змінювати чинні нормативно-правові акти, які регулюють закупівлю книжок для публічних бібліотек», – розповіла директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

«Наразі експерти працюють безкоштовно, як волонтери. Ми будемо ініціювати зміни до законодавства, аби зробити їх роботу оплачуваною. Це дасть нам змогу вимагати певних стандартів роботи. Крім того, плануємо проводити для експертів навчання з виявлення ознак дискримінації», – підкреслила Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катериною Левченко.

Нагадаємо, МКІП взялося обертати Кам’янець-Подільський на місто-музей.

Про це пише «Читомо», посилаючись на сторінку директорки Українського інституту книги Олександри Коваль.

За інформацією видання, комітет підтримав Стратегію розвитку читання одноголосно. Перед подальшим її схваленням уряд узгодить документ із комітетом Верховної Ради з питань бюджету та Міністерством фінансів України.

Пані Олександра Коваль подякувала народним депутатам-членам комітету Миколі Княжицькому, Софії Федині, Микиті Потураєву, Євгенії Кравчук, Ірині Констанкевич, Володимиру В’ятровичу, Міністру культури та інформаційної політики Олександру Ткаченку, його заступниці Ларисі Петасюк, заступниці директорки Українського інституту книги Ірині Батуревич, президентці Української бібліотечної асоціації Оксані Бруй, директорці ГО «Форум видавців» Катерині Шевченко, начальниці Управління правового забезпечення Міністерства культури та інформаційної політики Олені Земляній, президенту Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександру Афоніну та іншим за участь у створенні згаданої стратегії та голосуванні.

Раніше УІК пропонував два напрямки для стратегії розвитку читання.