Про це повідомляє «Читомо», посилаючись на пресслужбу з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Затверджений алфавіт складається з 31 літери. Він базується на рішеннях Курултаю кримськотатарського народу 1991-1993 років.

Серед іншого, у постанові Уряду йдеться, що освітній процес кримськотатарською мовою переведуть на використання латинського алфавіту до 1 вересня 2025 року.

Рішення узгоджували з Інститутом сходознавства імені Агатангела Кримського НАН України, Інститутом мовознавства імені Олександра Потебні НАН України, Інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з Таврійським національним університетом імені Володимира Вернадського тощо.

«Затвердження латинської графіки – це вже друге фундаментальне рішення у цьому році, на рівні з ухваленням закону про корінні народи України. Кримськотатарський народ чекав його 30 років. Це частина системної роботи. У квітні Уряд затвердив Концепцію розвитку кримськотатарської мови. Перехід на латинку – це один зі стратегічних кроків у межах її виконання. Провели чимало консультацій з фахівцями з лінгвістами, освітянами-практиками, авторами текстів, митцями. Важливо те, що перехід на латинку підтримують наші люди, які перебувають у тимчасово окупованому Криму», – сказав віцепрем’єр-міністр України, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Урядовець зауважив, що інші тюркські мови після 1991-го року перейшли або зараз переходять на латинський алфавіт. На його думку, це створює додаткові можливості для України щодо взаємодії з тюркськими країнами: Туреччиною, Азербайджаном, Казахстаном, Узбекистаном.

До слова, раніше в Мінреінтеграції пояснювали, чого кримськотатарська мова матиме латинську абетку.

Про це повідомляє «Gazeta.ua».

Допис опублікували до 130-ї річниці з дня народження письменника Сергія Пилипенка. Він підтримував ідею переведення всіх радянських мов на латинку.

У часописі «Червоний шлях» Пилипенко опублікував статтю «Odvertyj lyst do vsih, xto cikavyt’sja cijeju spravoju».

«Авторова аргументація така. Уніфікація алфавітів – справа неминуча. Людство має писати однаково, щоб менше марнувати час на ознайомлення з іншими мовами. Рано чи пізно виникне єдина інтернаціональна мова, а користування відмінним письмом є, по суті, актом національного відгороджування, перешкодою для ознайомлення з інтернаціональною культурою. Саме тому варто запровадити латинський алфавіт, пристосувавши його до специфічних звуків української мови», – ідеться в повідомленні.

На думку Пилипенка, москвофіли бояться розриву з Росією, тому виступають проти латинізації. Українці Наддніпрянщини бачать у латинці полонізацію української мови.

Ідеї Пилипенка підтримували письменник Майк Йогансен і мовознавець Микола Сулима.

Інститут мовознавства вирішив звернутися до українців із питанням, чи потрібна нам латинізація.

Нагадаємо, 16 липня набули чинності нові норми закону про мову.

Про це посадовець розповів у програмі «На самом дєлє» на телеканалі «Дом».

«Ми виходимо на абсолютно новий рубіж, бо закріплення алфавіту на основі латинської графіки об’єднує весь кримськотатарський народ і відкриває можливості щодо більш згуртованої інтеграції з усім тюркомовним світом», – цитує канал «Дом» пана Снавера.

За словами заступника міністра, латиниця точніше відбиває фонетичні особливості кримськотатарської мови. Водночас у Росії для нотування кримськотатарської використовується винятково кирилиця.

«Країна-агресор обмежена своїми імперськими підходами до цього питання. Бо там всі мови розвиваються тільки на основі кирилиці. А кирилиця саме тюркські мови дуже сильно обмежує, і не є оптимальною в плані фонетиці», – додав пан Сейтхалілєв.

На думку чиновника, «Україна, приймаючи сам закон [про корінні народи – прим. ред. «Дом»] і йдучи по треку розвитку мови на основі латиниці, створює абсолютно новий імпульс в плані лідерства, як держава, яка є в широкому контексті політичною нацією і включає дуже багато етносів і народів».

Нагадаємо, нещодавно у Києві справили День кримськотатарського прапора.