Про це повідомляє «Український погляд».

«Наш вектор майбутнього – формування позитивного іміджу та культурної ідентичності України у міжнародному середовищі, пошук та підтримка нових імен, які збагачуватимуть літературно-культурний простір України і наповнюватимуть український ринок повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театр – якісними фільмами і п’єсами», – цитують журналісти організаторів конкурсу.

Трансляцію можна буде переглянути на YouTube-каналі «Коронації слова».

Нагадаємо, тогорічними переможцями «Коронації слова» в номінації «Романи» були тексти Ольги Саліпи, Ірини Мельниченко й Вадима Геращенка.

Про це повідомляє «Укрінформ», посилаючись на сторінку віцепрем’єр-міністра, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова в соціальній мережі «Facebook».

«Наша команда разом з «Google Україна» перенесла в онлайн Музей історії урядів України. В одному з найвищих рівнів якості зображення, які існують сьогодні, – 11К. Продовжуємо сприяти розвитку технологій і наближати Україну до цифрових стандартів сучасного світу», – написав пан Михайло.

За його словами, у світі існують сотні музеїв, але дістатися до них не завжди просто. «Тут у пригоді стають технології, за допомогою яких музеї почали створювати віртуальні тури. І пандемія прискорила такий перехід в онлайн», – відзначив урядовець.

Ознайомитися з віртуальною експозицією можна в усемережжі.

У коментарі кореспонденту «Літературної України онлайн» заступник голови ГО «Ukrainian Liberation» Олексій Мазур підкреслив: ініціатива з оцифрування музейних експозицій – корисна й актуальна, проте залучення до цього процесу транснаціональних ІТ-корпорацій потенційно створює цілу низку загроз.

«Ми говоримо про «Google», а отже – про компанію, що займається розробкою закритого, невільного, захищеного розмаїтими патентами, а часто ще й неетичного в контексті поваги до приватності користувачів програмного забезпечення. Така залежність від конкретної корпорації – тупик, оскільки коли щось станеться з самою «Google», з її роботою, то й усі ці цифрові музеї, виставки, віртуальні експозиції зґиґляться за інерцією», – зауважив він.

На думку пана Олексія, надмірна сконцентрованість на пропрієтарному ПЗ раніше чи пізніше може зіграти злий жарт. «Усі пам’ятаємо новини про машини «Тесла», які відмовляються заводитися без з’єднання з якимись там хмарними серверами компанії-виробника. Грубо кажучи, щось станеться з тими серверами – авто обернеться на брухт. Схоже може відбутися, наприклад, із «яблучною» продукцією, де всі пристрої зав’язані довкола пропрієтарної «екосистеми» корпорації-виробника. Все, що передбачає якийсь «центр керування», поготів коли він закритий, а його сирець [програмний код – ред.] прихований від очей користувачів, захищений невільними патентами й ліцензіями, потенційно несе цю загрозу», – пояснив пан Мазур.

Сама ініціатива з оцифруванням музеїв, переконаний громадський діяч, – чудова, проте для цього «однозначно потрібно застосовувати вільне, відкрите та етичне програмне забезпечення», а не «власницькі розробки якоїсь корпорації, причому абсолютно незалежно від її назви та ступеня впливовості».

Нагадаємо, нещодавно «Google» випустив логотип, присвячений пам’яткам писемності Київської Русі, знехтувавши Україну.

Про це інформує «Читомо» з посиланням на пресслужбу медіасервісу «Megogo» – цьогорічного офіційного транслятора «Книжкового Арсеналу».

Дивилися фестиваль, зокрема, у Сполучених Штатах Америки, Канаді, Великобританії, Ірландії, Німеччині, Франції,  Хорватії, Литві, Чехії, Польщі та інших країнах світу.

Серед подій, що відбувалися в межах «Книжкового Арсеналу», за числом переглядів перше місце посідає церемонія відкриття і нагородження переможців конкурсу «Найкращий книжковий дизайн-2021». За нею йдуть презентація роману-апокрифу Ірен Роздобудько «Фаріде» та читання поезій авторів і авторок «Витісненого покоління».

Дискусії «Місця пам’яті – пам’ять місця», організована Меморіальним музеєм тоталітарних режимів «Територія Терору», а також «Сталість і мінливість ідентичності» від «Видавництва Старого Лева» і «Віхоли» виявилися найпопулярнішими літературними дискусіями «Книжкового Арсеналу» серед тих, хто глядів події онлайн.

Тепер усі записи подій десятого «Книжкового Арсеналу» на сервісі «Megogo» безкоштовно.

Нагадаємо, цьогорічний «Книжковий Арсенал» відвідало 36 тисяч людей.

Про це повідомляє сайт «Книжкового Арсеналу».

За інформацією організаторів, будь-хто зможе абсолютно безкоштовно переглянути церемонію відкриття, дискусії, концерти, презентації книжок тощо на онлайновій платформі «MEGOGO» – цьогорічного офіційного транслятора фестивалю.

Показ «Книжкового Арсеналу» розпочнеться 23 червня о 17:30 із церемонії відкриття фестивалю. «MEGOGO» забезпечуватиме весь знімальний процес упродовж заходу.

Окрім цього, трансляції зможуть побачити і гості так званих «посольств Книжкового Арсеналу». Йдеться про сто вісімдесят сім бібліотек України та світу. Після перегляду в них відбуватимуться обговорення та дискусії.

Варто відзначити, що подивитися «Книжковий Арсенал» на майданчику «MEGOGO» безоплатно зможуть навіть незареєстровані користувачі. Для перегляду згодиться будь-який цифровий пристрій, що підтримує сервіс.

Із графіком трансляцій можна ознайомитися на сторінці з програмою заходів (при подіях, котрі показуватимуться в мережі, є кнопка «Трансляція»).

Нагадаємо, цьогорічний Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» відбудеться у гібридному форматі: значна частина заходів, передбачених ним, буде доступною до перегляду онлайн.

Про це Харківський літмузей повідомив на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook».

Електронні версії книжок з’являтимуться в доступі у розділі «Колекція». Наразі вже доступний перший цифровий експонат – другий том видання «Десять років української літератури (1917–1927)» А. Лейтеса й М. Яшека.

У дописі Харківського літмузею зазначено, що проєкт зі створення електронної колекції реалізується завдяки щомісячній фінансовій підтримці меценатки.

Нагадаємо, у квартирі видатного мовознавця Шевельова у Харкові відкрилася літературна резиденція. Першим її резидентом зробився поет, прозаїк і публіцист Юрій Андрухович.