Про це повідомляє PR-координаторка формації «NOVA OPERA» Лідія Карпенко.

Гострі та влучні тези книг Ніцше нагадують лаконічні фортепіанні мініатюри. У діалогах постають питання, на які у кожного глядача буде своя відповідь: чи є Бог, хто винен, чи потрібно допомагати іншим, що таке життя?

Візуальна складова постановки захопить своєю мультифункціональністю, відзначає режисер Влад Троїцький. «Під час карантину ми показали зум-версію опери. Отримавши грант УКФ, змогли доопрацювати попередній матеріал та дописали нові частини опери. Створили абсолютно новий сценічний продукт. Для постановки залучимо багато камер і зробимо своє телешоу. “Картинка” для відео, що проєктуватиметься на величезний екран кінотеатру “Київська Русь”, братиметься наживо у мультикамерному режимі», – розповідає він.

Формація «NOVA OPERA» пропрацьовує нові смисли. Спостережливий глядач помітить наративи різних філософських течій.

Над музикою працюють запрошені композитори Сергій Вілка, Андрій Мерхель та Яна Шлябанська. «Новітність музики полягає у відсутності автора як особи, однак з наявністю співавторства — як мистецького концепта», – розповідають вони.

Пазл музичного полотна складається із багатьох елементів: тут і «давньогрецький хор», хіп-хоп речитативи, сучасні «скрімінґи», а також музика, написана самим Ніцше. «Його музична ідея – його «меми» – отримали своє продовження в рамках цієї опери, але не як «алюзія» чи «присвята» ніцшеанству, а як повноправний музичний партнер метамодерністичного колажу», – пояснює Андрій Мерхель.

Частину музики до філософської опери «пише» штучний інтелект. Уперше українська опера застосовує цей новітній інструмент. «Використання ШІ корелюється з ідеєю Ніцше про створення надлюдини, – каже вокаліст Андрій Кошман. – Наші композитори виберуть найкраще зі згенерованого матеріалу, адже людський хист ніхто не замінить. Навіть найдосконаліша машина не може творити настільки енергетичний та емоційно-сильний мистецький продукт».

Нагадаємо, під час закриття минулого сезону львівська опера влаштовувала парад.

Про це інформує «Читомо».

26 липня 1951 радянська археологічна експедиція під керівництвом Артемія Арциховського у Великому Новгороді (Росія) розкопала перший древній рукопис берестяної деревини – середньовічний лист із написом давньоруського тексту.

«Сьогоднішній дудл відзначає 70-ту річницю цього великого відкриття, яке ознаменувало новий розділ в російському мовознавчому дослідженні та пролило нове світло на повсякденне життя русів у середні віки», – цитує «Читомо» блоґ творців логотипу «Google». Крім того, в усемережжі наявне й пояснення у вигляді відеоролика.

У супровідному тексті до логотипу Русь позиціюють як нинішню Росію, де «береста була найнадійнішим матеріалом для спілкування серед мешканців середньовічних міст». Логотип доступний користувачам мережі з Росії.

«Ця знахідка виявилася лише верхівкою айсберга, оскільки з тих часів по всій Росії було виявлено понад 1000 рукописів − деякі ще з XI століття. Сьогодні за оцінками експертів під російською землею залишаються десятки тисяч творів берести», − переказує видання слова творців логотипа-«дудла».

Однак, пояснює «Читомо», у 1988-1989 роках в селі Звенигороді Львівської області під час археологічних досліджень теж знаходили берестяні грамоти. Зараз їх зберігають у Центральному державному історичному архіві у Львові. Минулого року Державна архівна служба України оцифрувала і оприлюднила їх.

Опріч цього, берестяні грамоти знаходили у 2008 році в Буському районі Львівської області та у 2018 році в Києві. Відомо про такі знахідки й на території Білорусі, де у 2008 році їм навіть присвятили поштову марку.

«Малу присутність берестяних грамот на території України окремі історики пояснювали тим, що березова кора як матеріал для письма не набула на цих теренах такого поширення, як у північних регіонах Русі. Однак неодноразові знахідки бронзових і кістяних знарядь для писання на бересті переконливо спростовували ці припущення. Чи не єдиним поясненням невиявлення на території України берестяних документів вважають особливостями ґрунтів, які через високий рівень аерації перешкоджають збереженню і консервації присутніх у їхніх культурних шарах таких артефактів», – відзначає видання «Читомо».

Заступник голови громадської організації «Ukrainian Liberation» Олексій Мазур у коментарі кореспонденту «Літературної України онлайн» пояснив, що вплив корпорацій ІТ-галузі, як-от «Google», «Microsoft», «Apple» тощо, неспинно міцнітиме; в майбутньому варто остерігатися випадків поширення необ’єктивної, однобічно висвітленої інформації в усесвітніх тенетах. «Гадаю, той-таки «Google» більше зацікавлений у російському ринку – хоча б тому, що у Росії живе більше людей, аніж в Україні. Та й уплив цієї держави на міжнародну політичну ситуацію, як не крути, відчутніший. А російським користувачам «любо» читати те, що вони хочуть читати, сприймати інформацію у звичному для них, наскрізь просякнутому пропагандою ключі», – відзначив громадський діяч.

За словами пана Олексія, низький рівень комп’ютерної грамотності українців фактично відкриває канали для поширення хибної інформації, різного штибу фейків, а часто-густо й пропаганди інших держав.

«Творці закритих, пропрієтарних платформ, які найчастіше не поважають ані приватності своїх користувачів, ані їхнього невіднятного права на отримання різнобічної та неупередженої інформації, поширюють тільки те, що їм вигідно – з тих чи інших міркувань. А люди наші найчастіше безоглядно вірять інтернету, довіряють інформації з нього. Тобто ми стоїмо перед загрозою сценарію, коли в майбутньому цілі покоління активних, але недостатньо технічно підкутих користувачів розмаїтих цифрових пристосунків матимуть за чисту монету все, що бачать на вебмайданчиках», – підкреслив Олексій Мазур.

Нагадаємо, кримськотатарську мову просили включити у сервіс «Google Translate».

Про це організатори повідомили у групі фестивалю в соціальній мережі «Facebook».

Фестиваль відбуватиметься в кінотеатрі «Київська Русь» та в багатьох інших місцинах столиці.

Центральною темою фільмів «KISFF» цього року стануть джентрифікація, фемінізм, відкритість, кордони, пошук ідентичності, гумор та почуття. Передбачено 29 тематичних кінопрограм, що об’єднують загалом 179 короткометражних фільмів.

Глядачі зможуть побачити міжнародний та національний конкурси, програми «Фестивальні хіти», «Анімаційне божевілля», «Комедії», «Teen Spirit» і «Midnight sexy shorts».

У межах ретроспективи «Український короткий метр: становлення» буде змога переглянути фільми Нарімана Алієва, Анатолія Лавренішина, Павла Острікова, Катерини Горностай, Марини Степанської. Вхід на вітчизняні короткометражні стрічки буде безкоштовним, а саме дійство відбуватиметься в парку Шевченка.

На фестивалі також покажуть 13 короткометражних фільмів Аліс Ґі-Блаше, знятих між 1898 і 1907 роками. «Вона була першою жінкою-режисеркою в історії кіно. Саме вона запропонувала Леону Гомону відмовитися від простих анімованих замальовок та почати знімати справжні історії зі сценарієм. Вона перша отримала дозвіл на режисуру, що стало надзвичайним фактом для професії, у якій було місце лише для чоловіків. До 1907 року вона працювала в компанії Гомона як режисерка, художня керівниця й сценаристка, експериментуючи з зображенням, звуком та спецефектами», – розповідає офіційний сайт фестивалю.

Опріч цього, «KISFF» згадає роботи режисера кіно та відеокліпів, відеомонтажера та графічного дизайнера з Парижа Вільяма Лабурі. Йдеться про стрічки «Хотару» (яка здобула гран-прі п’ятого «KISFF»), «Удавай мертвого», «Свідомість», а також новинку – «Яндере».

Ознайомитися з повною програмою заходів і придбати квитки можна на вебресурсі фестивалю «Kyiv International Short Film Festival».

Тим часом у Нью-Йорку на Донеччині організовують літературний фестиваль.