Про це повідомляє «Український погляд».

«Наш вектор майбутнього – формування позитивного іміджу та культурної ідентичності України у міжнародному середовищі, пошук та підтримка нових імен, які збагачуватимуть літературно-культурний простір України і наповнюватимуть український ринок повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театр – якісними фільмами і п’єсами», – цитують журналісти організаторів конкурсу.

Трансляцію можна буде переглянути на YouTube-каналі «Коронації слова».

Нагадаємо, тогорічними переможцями «Коронації слова» в номінації «Романи» були тексти Ольги Саліпи, Ірини Мельниченко й Вадима Геращенка.

Про це повідомляє «Укрінформ», посилаючись на сторінку віцепрем’єр-міністра, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова в соціальній мережі «Facebook».

«Наша команда разом з «Google Україна» перенесла в онлайн Музей історії урядів України. В одному з найвищих рівнів якості зображення, які існують сьогодні, – 11К. Продовжуємо сприяти розвитку технологій і наближати Україну до цифрових стандартів сучасного світу», – написав пан Михайло.

За його словами, у світі існують сотні музеїв, але дістатися до них не завжди просто. «Тут у пригоді стають технології, за допомогою яких музеї почали створювати віртуальні тури. І пандемія прискорила такий перехід в онлайн», – відзначив урядовець.

Ознайомитися з віртуальною експозицією можна в усемережжі.

У коментарі кореспонденту «Літературної України онлайн» заступник голови ГО «Ukrainian Liberation» Олексій Мазур підкреслив: ініціатива з оцифрування музейних експозицій – корисна й актуальна, проте залучення до цього процесу транснаціональних ІТ-корпорацій потенційно створює цілу низку загроз.

«Ми говоримо про «Google», а отже – про компанію, що займається розробкою закритого, невільного, захищеного розмаїтими патентами, а часто ще й неетичного в контексті поваги до приватності користувачів програмного забезпечення. Така залежність від конкретної корпорації – тупик, оскільки коли щось станеться з самою «Google», з її роботою, то й усі ці цифрові музеї, виставки, віртуальні експозиції зґиґляться за інерцією», – зауважив він.

На думку пана Олексія, надмірна сконцентрованість на пропрієтарному ПЗ раніше чи пізніше може зіграти злий жарт. «Усі пам’ятаємо новини про машини «Тесла», які відмовляються заводитися без з’єднання з якимись там хмарними серверами компанії-виробника. Грубо кажучи, щось станеться з тими серверами – авто обернеться на брухт. Схоже може відбутися, наприклад, із «яблучною» продукцією, де всі пристрої зав’язані довкола пропрієтарної «екосистеми» корпорації-виробника. Все, що передбачає якийсь «центр керування», поготів коли він закритий, а його сирець [програмний код – ред.] прихований від очей користувачів, захищений невільними патентами й ліцензіями, потенційно несе цю загрозу», – пояснив пан Мазур.

Сама ініціатива з оцифруванням музеїв, переконаний громадський діяч, – чудова, проте для цього «однозначно потрібно застосовувати вільне, відкрите та етичне програмне забезпечення», а не «власницькі розробки якоїсь корпорації, причому абсолютно незалежно від її назви та ступеня впливовості».

Нагадаємо, нещодавно «Google» випустив логотип, присвячений пам’яткам писемності Київської Русі, знехтувавши Україну.

Кореспондент «Літературної України онлайн» повідомляє, що «Кожен із нас – Президент» доступна для попереднього замовлення на сайті КСД.

Відповідно до супровідної інформації, видання надійде у продаж 19 липня та коштуватиме 190 гривень.

Тим часом у соціальних мережах уже стартувало обговорення книжки Юлії Мендель. Чимало людей у коментарях до допису на сторінці авторки у «Facebook» дискутує щодо назви праці. Журналіст і письменник Аркадій Бабченко, приміром, залишився нею «розчарований».

Користувачі й користувачки часто-густо іронізують з назви книжки пані Мендель. До прикладу, Olga Crude пропонує назви і для двох наступних праць колишньої речниці президента. «Книга 1, «Кожен із нас президент». Книга 2, «Володька, не позор мене!». Книга 3, «Чемодан, вокзал… а далі?»» – пише вона.

Є й позитивні реакції. «А мені цікаво прочитати книгу. Обов’язково куплю. Якщо є цікавий життєвий досвід, чому б не написати та не поділитися цим з країною. Дякую», – пише у «Facebook» Ірина Литвинова. «Дуже цікаво, Юля. Обов’язково прийду на презентацію книги», – висловлюється користувачка Лана Вєтрова.

На момент публікації цієї замітки книжка «Кожен із нас – Президент» Юлії Мендель на ресурсі КСД мала середню оцінку, дещо меншу за два бали з п’яти можливих, на основі двадцяти двох голосів відвідувачів. Дехто залишив і коментарі, хоч книжка ще навіть не вийшла друком.

Позитивних реакцій – менше, проте вони присутні. До прикладу, користувач Roger пише: «Чому стільки ненависті в коментах? […] Куплю книгу обов’язково, цікаво почитати про її шлях!».

Нагадаємо, днями Юлія Мендель оприлюднила уривок праці «Кожен із нас – Президент» на шпальтах «Української правди». У ньому вона порушує питання самоідентифікації українців та проводить низку паралелей із Німеччиною, що її ставить за приклад нації, що має «генетичний код щастя».

Про це інформує «Читомо» з посиланням на пресслужбу медіасервісу «Megogo» – цьогорічного офіційного транслятора «Книжкового Арсеналу».

Дивилися фестиваль, зокрема, у Сполучених Штатах Америки, Канаді, Великобританії, Ірландії, Німеччині, Франції,  Хорватії, Литві, Чехії, Польщі та інших країнах світу.

Серед подій, що відбувалися в межах «Книжкового Арсеналу», за числом переглядів перше місце посідає церемонія відкриття і нагородження переможців конкурсу «Найкращий книжковий дизайн-2021». За нею йдуть презентація роману-апокрифу Ірен Роздобудько «Фаріде» та читання поезій авторів і авторок «Витісненого покоління».

Дискусії «Місця пам’яті – пам’ять місця», організована Меморіальним музеєм тоталітарних режимів «Територія Терору», а також «Сталість і мінливість ідентичності» від «Видавництва Старого Лева» і «Віхоли» виявилися найпопулярнішими літературними дискусіями «Книжкового Арсеналу» серед тих, хто глядів події онлайн.

Тепер усі записи подій десятого «Книжкового Арсеналу» на сервісі «Megogo» безкоштовно.

Нагадаємо, цьогорічний «Книжковий Арсенал» відвідало 36 тисяч людей.

Про це повідомляє кореспондент мережевої версії видання «Літературна Україна».

На сторінці книгарні «Таємна книга» в «Instagram» її творці зазначають – покупець обирає тільки жанр своєї майбутньої книжки. Все інше – автора, конкретне видання, пакування тощо – добирають книгарі.

«Ми беремо до уваги кожне слово нашого діалогу: твої улюблені та ненависні книжки, обраний жанр (або декілька) та твій настрій, щоб обрати книгу, яка дійсно стане тобі до вподоби», – пишуть автори «Таємної книги».

Покупець отримує книжку, загорнену в пакування із «загадковою підказкою», а також із зашифрованим посланням.

Підказки щодо вмісту пакунків бувають украй вигадливими: «Ця книга знає, куди зникають діти», «Книга, в якій все проти того, щоб ти дізнався…», «Ця книга знає, на що здатна машина, коли поняття розуму не діє на користь людства» тощо.

«Опинитися» в книгарні можна тільки віртуально, відвідавши її сторінку в «Instagram», позаяк фізичного представництва вона не має.

Нагадаємо, видавництва назвали лідерів продажу цьогорічного «Книжкового Арсеналу».