За словами головного редактора «Літературної України онлайн» Богдана Ковальчука, рішення оприлюднити електронну версію видання – результат значної зацікавленості читачів.

«Опісля публікації відгуку пана Сергія ми отримали чимало питань, де ж можна придбати «Заручники долі». Люди зверталися й на редакційну пошту, і в соцмережах, і навіть телефоном. Утім, на превеликий жаль, тираж книжки був вельми обмеженим, тож наразі залишилося всього п’ять-шість друкованих примірників», – розповів пан Ковальчук.

Він пояснив, що редакція «Літературної України онлайн» провела короткі перемовини з Сергієм Пархоменком-Багряним – автором згаданого відгуку, другом покійного Никонорова – та спільно з ним вирішила поділитися текстом видання безоплатно.

«Одна з провідних місій нашого видання – робити якісну літературу доступною, ближчою до читача. А коли ми говоримо про «Заручники долі», то маємо на увазі насамперед направду непересічний твір, написаний чудовою людиною, якої вже, на жаль, немає поміж нас. Тож ми з Сергієм [Пархоменком-Багряним – ред.] дійшли висновку, що найліпше, що ми можемо зробити в цій ситуації, – просто викласти у вільний доступ макет, із якого це видання друкувалося», – відзначив головред «Літературної України онлайн».

Текст книжки доступний для безоплатного ознайомлення та/або завантаження за цим посиланням. Опріч цього, ним же доповнили відгук Сергія Пархоменка-Багряного, опублікований раніше.

Приблизно такі слова чули сотні, якщо не тисячі білорусів, які опинялися в катівнях тамтешнього КДБ після того, як їх хапали на антилукашенківських акціях. Це не цитата зі спогадів когось з учасників мітингів в Білорусі 2020-2021 років; це – слова з книги Олександра Никонорова «Заручники долі».

Книга була написана задовго до відомих подій, але ж наскільки реалістично вона передала стан справ у Республіці Білорусь! Що цікаво, що сам Сашко Никоноров – не з Білорусі, навіть не жив там. Але наскільки цікаво і правдоподібно він описав у своєму романі «Заручники долі» історію молодих білоруських опозиціонерів, які мали сміливість заявити, що у них є права і що вони не хочуть, що їх батьківщина була новітнім ГУЛАГом біля кордонів країн ЄС, НАТО, України!

Ба більше, Сашко написав свій роман ще навіть до подій Революції Гідності в Україні. Він, очевидно, пройнявся історіями знайомих про те, як без надії на успіх вони намагаються виборювати свободу для Білорусі.

На жаль, при житті Олександр Никоноров так і не побачив свій літературний твір виданим. Блискучий політолог і публіцист загинув в автотрощі 6 вересня 2017 року. Літературний доробок Сашка видали його друзі в грудні 2017 року за підтримки Видавництва Сергія Пантюка.

У книзі, окрім роману «Заручники долі», опубліковані також оповідання «Батьківщина» та «Повстанець». Перше оповідання – про опір диктаторському прорадянському режиму в Румунії після Другої світової війни, а «Повстанець» – про хорватського націоналіста, який став на шлях боротьби з сербською шовіністичною диктатурою в Королівстві Югославія 30-х років 20 ст. Фактично, вся книга присвячена боротьбі націй і людини за свої права і гідність, нерівній і нечесній боротьбі з різними чаушесками, лукашенками й путіними. І завдяки цьому вона ніколи не втратить актуальності, принаймні тут, в Україні, й, принаймні, до тих пір, доки біля наших кордонів існують держави з диктаторами на чолі.

Сергій Пархоменко-Багряний

Прочитати або завантажити видання «Заручники долі» О. Никонорова можна за цим посиланням.