Про це інформує «Читомо».

«Книжка журналіста і публіциста Станіслава Асєєва перемогла у спільному проєкті Книжкового арсеналу і Одеського міжнародного кінофестивалю, – її рекомендуватимуть до екранізації», – пише видання.

Роман Павла Матюші «Кокліко» отримав приз від Одеського Міжнародного Кінофестивалю – участь у професійній частині кінофестивалю для пошуку продюсера. Владислав Івченко і його книжка «Чемпіонський бій Мері Дяків» здобули «script doctoring» від компанії «Star Media». Анна Біленька за роман «Летіла в небі чорна птаха» отримає консультацію з презентації ідеї фільму від «Star Media».

Нагадаємо, раніше «Book Pitch» оголошував фіналістів, а Станіслав Асєєв – фіналіст цьогорічного проєкту – в Києві презентував англомовне видання своєї книжки.

Про це повідомляє «Укрінформ», посилаючись на відділ комунікацій Мистецького арсеналу.

«До фіналу «Book Pitch» увійшли чотири проєкти: «Світлий Шлях: історія одного концтабору», Станіслав Асєєв; «Летіла в небі чорна птаха», Анна Біленька; «Чемпіонський бій Мері Дяків», Владислав Івченко; «Кокліко», Павло Матюша», – повідомляють організатори заходу.

Загалом для участі в представленні ідей надійшло 38 заявок, з яких 32 пройшли технічний добір. Серед них експертна комісія обирала фіналістів.

Цьогоріч до складу журі ввійшли Алік Шпилюк, програмний консультант та голова відбіркової комісії Одеського міжнародного кінофестивалю; Богдана Неборак, головна редакторка «The Ukrainians», менеджерка культурних проєктів; Оксана Щур, літературна критикиня, кураторка літпрограм Мистецького арсеналу; Леонора Пащенко, шеф-редакторка кінокомпанії «Star Media».

Саме представлення «Book Pitch» відбулося 30 липня у столичному Мистецькому арсеналі.

Раніше «Літературна Україна онлайн» інформувала, що стартувало приймання заявок на участь у другому «Book Pitch». До участі приймалися літературні художні твори, опубліковані у 2019 – 2021 роках, накладом не менш як 1000 примірників, що мають потенціал для екранізації.

Кореспондент Associated Press Мстислав Чернов, що нині проживає в Німеччині, представив на Книжковому Арсеналі свій роман «Часи сновидінь». Книга отримала схвальну критику, з’явилася у бібліотеці Штутгарту, але через карантинні обмеження, презентація україномовної версії раніше відбутися не змогла. Головними героями роману стали чотири людини: дівчина, яка потрапила у пастку в окупованому Слов’янську; лікар, який в цю пастку вирушив свідомо, через муки нечистої совісті; жінка, яка шукає сімейного щастя з солдатом, що повернувся з війни; талановитий юнак, приречений на смерть від раку. Усіх героїв об’єднує самотність та жага любові. А ще – війна. Роман починається з подій військового конфлікту та веде далеко за его межі: до Харкова, який все ще поколихується наслідками революції, у холодну темряву нічних вулиць Праги, в гущавину антиміграційних протестів в Італії, до буддійського монастиря у М’янмі, у Гімалаї.

Для кореспондента Associated Press стандарти роботи завжди дуже високі. Проте коли журналіст займається ще й письменницькою діяльністю, відмінність у вимогах до матеріалу в ЗМІ та книзі постає чи не щодня. Тим більше об’єктивність важлива у текстах про війну, яка щойно завершилась або яка ще триває.

Не менш важливою подією Книжкового Арсеналу стала презентація книги «Хорошо быть женщиной», написаної українсько-німецьким автором, співзасновницею міжнародного арт-порталу ГуРу і співвласницею берлінського видавництва, куратором жінок, які перенесли домашнє насильство, Наталією Сватковою. Книга, яка включила в себе життєві історії жінок, що постраждали від сімейного насильства, порушення гендерних прав та знаходяться у в’язниці, написана Наталією в співавторстві з громадськими діячками Яною Барановою та Анастасією Попсуй.

За словами заступника голови КМДА Марини Хонди, що представила книгу в рамках дискусії спеціальної програми «Сімейні цінності», книга «Хорошо быть женщиной» знайомить читачів з темою насильства через особисті історії персонажів, що дає можливість набагато глибше відчути і зрозуміти проблеми героїв – фактично пропустити через себе їх долі, прожити їх разом з ними. Такий підхід підштовхує до переосмислення теми насильства у повсякденному житті, допомагає зрозуміти, що подібне явище не повинно і не може бути нормою у сучасному суспільстві. Завдання суспільства розвинути в собі нульову толерантність до насильства в будь-якому його прояві, а представлена книга є хорошим інструментом стирання наявних гендерних стереотипів і формування негативного ставлення суспільства до насильства.

Голосно та яскраво на Книжковому Арсеналі було презентовано альбом «Легенди спорту», що вийшов у видавництві «Саміт-книга» за підтримки Міжнародної громадської організації «Гуманітарний проект» на чолі з Сергієм Анпілоговим. Альбом включив у себе фотографії зірок світового спорту з колекції видатного спортивного журналіста Юхима Шаїнського, що проживає в Німеччині. У число видатних осіб альбому увійшли такі герої спорту, як Пеле та Олег Блохін, Мухаммед Алі, Віталій і Володимир Кличко, Міхаель Шумахер і Валерій Борзов та багато інших. На презентації книги, присвяченій 30-річчю Національного олімпійського комітету України, були присутні олімпійські чемпіони та керівники Олімпійського руху нашої країни.

«Німецький слід» на Книжковому Арсеналі – це знак до нарощування активного культурного співробітництва між нашими країнами. У планах видавництва «Саміт-книга» і фонду «Культурні новації» на чолі з Владиславом Трубіциним, який є нашим системним партнером, не тільки видання українських авторів у Німеччині, але й проведення Днів Української словесності в цій країні.

Видавництво «Саміт-книга»

Про це інформує «Читомо» з посиланням на пресслужбу медіасервісу «Megogo» – цьогорічного офіційного транслятора «Книжкового Арсеналу».

Дивилися фестиваль, зокрема, у Сполучених Штатах Америки, Канаді, Великобританії, Ірландії, Німеччині, Франції,  Хорватії, Литві, Чехії, Польщі та інших країнах світу.

Серед подій, що відбувалися в межах «Книжкового Арсеналу», за числом переглядів перше місце посідає церемонія відкриття і нагородження переможців конкурсу «Найкращий книжковий дизайн-2021». За нею йдуть презентація роману-апокрифу Ірен Роздобудько «Фаріде» та читання поезій авторів і авторок «Витісненого покоління».

Дискусії «Місця пам’яті – пам’ять місця», організована Меморіальним музеєм тоталітарних режимів «Територія Терору», а також «Сталість і мінливість ідентичності» від «Видавництва Старого Лева» і «Віхоли» виявилися найпопулярнішими літературними дискусіями «Книжкового Арсеналу» серед тих, хто глядів події онлайн.

Тепер усі записи подій десятого «Книжкового Арсеналу» на сервісі «Megogo» безкоштовно.

Нагадаємо, цьогорічний «Книжковий Арсенал» відвідало 36 тисяч людей.

Про це інформує «Суспільне | Культура», посилаючись на директорку фестивалю Олесю Островську-Люту.

Пані Олеся відзначає, що це значно більше, ніж очікували організатори. «У чому секрет? Безцінне партнерство і супер-люди в усіх командах», – цитує «Суспільне» її допис у соціальній мережі.

Островська-Люта також додає, що «Книжковий Арсенал» 2019-го року відвідало 55-56 тисяч душ.

Напередодні директорка фестивалю створила допис у соціальній мережі «Facebook», де поділилася деякими враженнями про підготовку цьогорічного фестивалю. За її словами, одним із найскладніших аспектів підготовки було фінансове планування «Книжкового Арсеналу».

Нагадаємо, нещодавно видавництва назвали видання-лідери продажів на «Книжковому Арсеналі».

Про це повідомляє «Суспільне | Культура».

Так, видавництво «Фабула» повідомило, що серед художньої літератури найчастіше купляли «Віллу Деккера» Юрія Винничука, «Дискордію» Остапа Українця, а також «Дівчинку, жінку, інакшу» Бернардін Еварісто. Трійка лідерів нон-фікшн виглядає так: «Авангардне мистецтво в Україні 1910–1930: пам’ять, за яку варто боротися» (Мирослав Шкандрій), «Живе кіно» (Френсіс Форд Коппола) та «Чи сняться зомбі воскреслі вівці?» (Тімоті Верстінен і Бредлі Войтек).

Видавництво «Смолоскип» назвало п’ять позицій зі своїми найпродаванішими на «Книжковому Арсеналі» виданнями, проте останню сходинку в цьому списку ділять між собою дві книжки, котрі продалися однаковим числом. Отже, серед лідерів «Смолоскипа» – «Бунтарки: нові жінки і модерна нація» (збірка есеїв про українських письменниць ХІХ-ХХ століть), антологія «Розстріляне Відродження» (упорядник – Юрій Лавріненко), «Василь Симоненко. Вибрані твори» (упорядник – Анатолій Ткаченко), антологія «Українська авангардна поезія (1910 – 1930-ті роки)», упорядники – Олег Коцарев і Юлія Стахівська), а також однаково популярними виявилися «Марія» Уласа Самчука та «Вибрані твори Василя Стуса», укладені Дмитром Стусом.

П’ятірка лідерів продажів видавництва «Віхола» виглядає так: «Медицина доказова і не дуже» (лікар, автора блоґу «MED GOblin» Андрій Сем’янків), «Пташина історія. Скандали, інтриги і мистецтво виживання» (Наталія Атамас), «Чути українською» (Ольга Дубчак), «Вино без правил. Як пити круте вино і не залежати від думки винних снобів» (Анна Євгенія Янченко) та «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» (Володимир Станчишин).

Видавництво «Наш формат» на «Книжковому Арсеналі» продало найбільше примірників книжки, презентованої й у межах фестивалю – «Велика президентка маленької країни. Історія Далі Грибаускайте» Дайви Ульбінайте. За нею в послідовності спадання попиту розташувалися такі видання: «Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети» Ґреґа Маккеона, «Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях» Марка Лівіна, «За межами порядку. Ще 12 правил життя» Джордана Пітерсона й «Ми, живі» Айн Ренд.

Список найпопулярніших книжок видавництва «Брайт Букс» складається з дванадцяти позицій. Перші три місця в нім посідають видання Володимира Яворівського – «Іван Окаяний», «У мене вечеряв Іісус» і «Вони були, вони є». За ними розташувалися: «Теплі історії про справжнє» Ольги Саліпи, «Теплі історії до кави» Надійки Гербіш, «Остров’янка» Ірини Агапєєвої, «Як перемогти Росію у війні майбутнього» Володимира Горбуліна, «Стів Джобс» Уолтера Айзексона, «Собор» Валентина Бардака, «Успешные женщины думают иначе» Велорі Бертон, «Пять языков любви» Гері Чепмена та «Професії. Оптимальний довідник для планування майбутнього» Сари Павловськи.

Видавництво «Видавництво» назвало такі видання: «Елі й Ґастон: Дух осені» (Людовік Війєн, Селін Дереньокур), «Щоденник Анни Франк. Графічна адаптація» (Арі Фолман і Давид Полонський), «Вітчизна» (Нора Круґ), «Персеполіс» (Маржан Сатрапі) та «Пхеньян» (Ґі Деліль).

П’ятірка видавництва «Лабораторія» ж виглядає так: «Гітлер і Сталін. Тирани і Друга світова війна» (Лоренс Ріс), «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу» (Томас Рікс), «Взаємодія з ворогом. Як працювати з людьми, які не викликають ні довіри, ні симпатій» (Адам Кехейн), «Досить уже помилок. Як наші упередження впливають на наші рішення» (Олів’є Сібоні) та «За межами піраміди потреб. Новий погляд на самореалізацію» (Скотт Кауфман).

Нагадаємо, «Книжковий Арсенал» 2021-го року завершився у неділю, 27 червня. Цього року він проходив у гібридному форматі.

Про це пише Вероніка Янченко для «FBC.ua».

Відповідний намір працівники відомства проголосили на круглому столі «Роль ветеранської літератури в протидії смисловій війні РФ проти України», який відбувався у межах десятого «Книжкового Арсеналу». У заході, крім представників міністерства, брали участь ветерани-письменники і активісти громадських об’єднань.

«Ні для кого не секрет, що Росія як і раніше займається переписуванням історії та вкладає в це величезні ресурси. Тому держава повинна сказати своє слово на підтримку ветеранської літератури», – цитує слова представників Міністерства у справах ветеранів України «FBC.ua».

Упродовж спілкування урядовці визнали: нині важливо формувати в свідомості молоді нові сучасні українські смисли, оскільки тільки так Україна зможе протистояти Росії в її політичній дезінформації.

Нагадаємо, сьогодні – останній день роботи виставки дитячих малюнків «Барви свободи. Майдан, мальований дітьми», котра відбувається у столичному Маріїнському парку.

Про це інформує пресслужба «Книжкового Арсеналу».

Книжковий фестиваль тривав упродовж п’яти днів та зібрав під своїм дахом понад 200 видавців, ілюстраторів, культурних інституцій. Загалом відбулося більш як 300 подій – презентацій, концертів, дискусій, лекцій тощо. Також за п’ять днів роботи «Книжкового Арсеналу» на ньому відбулося 16 виставок.

«Дотримуючись карантинних норм, фізичний простір історичної будівлі Мистецького арсеналу прийняв на 30% менше людей, ніж 2019 року. Проте вперше велику частину подій тисячі людей зі всієї України та світу могли дивитись у безкоштовній трансляції на МЕGOGO за підтримки компанії Visa. Зокрема і в 187 бібліотеках України та світу, де на перегляди трансляцій Фестивалю збирались компаніями», – зазначає пресслужба фестивалю.

З огляду на карантинні обмеження квитки на цьогорічний «Книжковий Арсенал» продавалися винятково онлайн. До пільгових категорій осіб, вхід для яких на територію фестивалю є узвичаєно безкоштовним (ідеться про ветеранів, людей з інвалідністю, дітей до дванадцяти років, музейних працівників і власників карток ICOM), додали й людей із пенсійними посвідченнями. Дитячу ж зону цього року облаштували на подвір’ї комплексу.

«Ми впровадили багато нетрадиційних рішень цього року, робили і продовжуємо робити те, що ніколи не робили до цього червня. Завдяки цим рішенням нам вдалося розвантажити простір будівлі Арсеналу і уникнути скупчень. Відвідувачі і видавці мали більше простору, більше повітря, почувалися вільніше. Ми також зафіксували зворотній зв’язок від усіх і будемо удосконалювати умови участі у Фестивалі на 2022 рік», – зазначає координаторка фестивалю Юлія Козловець.

Фокус-тему фестивалю сформулювали так: «Оптимісти Скептики». Її куратором був Ростислав Семків. Запрошений куратор-письменник – Сергій Жадан. Загалом провели 8 кураторських програм, які підготували: Ольга Жук, креативна директорка Довженко-Центру, Оксана Хмельовська, керівниця відділу літературної справи Мистецького арсеналу, Оксана Щур, керівниця літературної лабораторії Мистецького арсеналу, Любов Морозова, художня керівниця Kyiv Symphony Orchestra, Ірина Славинська, виконавча продюсерка Радіо Культура, Юлія Козловець, координаторка Книжкового Арсеналу, Тетяна Родіонова, провідна співробітниця відділу літературної справи Мистецького арсеналу.

В останній день фестивалю оголосили переможців підліткового письменницького конкурсу «Антитвір». Перемогу в ньому здобула 14-річна Ангеліна Гузій з міста Ніжина.

Раніше ми повідомляли, що цьогорічний фестиваль «Книжковий Арсенал» одбувається в гібридному форматі. Чимало заходів є доступними до перегляду онлайн як на ресурсі самого фестивалю, так і на партнерському онлайн-майданчику.

Про це інформує «BBC News Україна».

«Ми раді бачити тут живих людей. Раді вийти з онлайну та зумів і провести таку зустріч – дати старт премії «Книга року ВВС»», – сказала на відкритті заходу головна редакторка «ВВС News Україна» Марта Шокало.

Премія «Книга року ВВС» у номінаціях «Книга року BBC», «Дитяча книга року BBC» та «Книга року ВВС – Есеїстика».

Переможця премії визначатиме незалежне журі з п’ятьох людей, до якого у різні роки входили відомі українські митці, журналісти та літературознавці. Цього року це – професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія» Віра Агеєва, письменниця, радниця з питань культури ЄБРР Світлана Пиркало, блогер Віталій Чепинога та головна редакторка «BBC News Україна» Марта Шокало.

Подати свою книжку на конкурс автори зможуть із 5 липня до 10 вересня. Фінал – у грудні цього року.

Переможець у кожній із номінацій отримає премію, еквівалентну тисячі фунтів стерлінгів.

Ви можете докладніше ознайомитися з умовами та правилами участі в конкусрі на сайті «ВВС News Україна». Ґрунтовніша інформація про «Книгу року ВВС» можна прочитати там само.

Нагадаємо, «Книжковий Арсенал» у Києві розпочався цієї середи, 23 червня, у гібридному форматі – через актуальну ситуацію з поширенням коронавірусу. Він триватиме до неділі, 27 червня, включно.

Про це повідомляє «Український погляд» із посиланням на інформацію від Олени Солодовнікової, менеджерки з комунікацій «Центру Громадянських Свобод».

«»Книжковий Арсенал» – місце, де гуртуються українські інтелектуали. Саме тому упродовж всього ярмарку з 23-27 червня 2021 там буде працювати стенд #PrisonersVoice», – цитує видання повідомлення «Центру Громадянських Свобод».

Кожен відвідувач може підійти до згаданого стенду, щоби переказати власні побажання та слова підтримки політв’язням Росії.

Зараз у Російській Федерації та в Криму перебуває понад сотня бранців Кремля. Переважно йдеться про людей із загостреним почуттям справедливості, з яких пропагандисти виліпили «екстремістів», «терористів», «диверсантів» і «шпигунів».

«Наша зброя – це слово. І ми закликаємо нею скористатися!», – додають організатори ініціативи.

Нагадаємо, у столиці відбувається Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал». Цьогоріч його проводять у гібридному форматі, тож значне число заходів доступне до перегляду онлайн як на ресурсі самого заходу, так і на партнерському мережевому майданчику.