Про це інформує «Читомо», посилаючись на відповідь музею на інформаційний запит видання.

У травні міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко затвердив список із двадцяти двох об’єктів, які відреставрують у межах програми «Велике будівництво». Для Шевченківського національного заповідника на реставрацію музею Тараса Шевченка у Каневі передбачено виділення шістнадцять із половиною мільйонів гривень зі спеціального фонду державного бюджету.

Наразі заповідник отримав 6 мільйонів 609 тисяч гривень – на виготовлення науково-проєктної документації.

Під час реставрації музею планують облаштувати гідроізоляцію підземних споруд, замінити сіро-чорну гранітну підлоги у вестибюлі на орнаментовану (а в експозиційних залах і на балконі – на дубовий паркет), оздобити фасад, глухихі площини ризалітів та підвіконня майоліковим орнаментом згідно із задумом архітекторів-авторів первісного проєкту 1930-х років, відновити художні розписи в експозиційних залах, а також кесоноване піддашшя з його художніми розписами.

«Проведення усіх робіт планували на цей рік. Хоча ми, коли ми готували заявку, просили і на 2022-ий, і на 2023 роки. Бо ми враховували, що багато роботи з гідроізоляцією і з відтворенням майоліки за Кричевським. Враховуючи всі терміни, які визначені для тендерних процедур, виготовлення науково-проєктної документації, – це ж місяці. Міністерство культури налаштоване оптимістично, щоби завершити усе до Нового року. На сьогодні я сумніваюсь у цьому, тому що розумію великий обсяг роботи», – розповіла в коментарі «Читомо» виконувачка обов’язків генерального директора Шевченківського національного заповідника Валентина Коваленко.

Раніше заступниця міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко розповідала, як добиратимуть об’єкти в межах програми реставрації.

Про це пише Ольга Ліцкевич для «Суспільне | Культура», посилаючись на вебсайт МКІП.

Зокрема, небавом такі видання оцінюватимуть на відповідність антидискримінаційному законодавству, а також унесуть зміни в засади роботи експертів.

Із цією метою створять робочу групу на чолі з Урядовою уповноваженою з питань ґендерної політики Катериною Левченко. До її складу ввійдуть представники МКІП, Українського інституту книги, Урядової уповноваженої з питань гендерної політики, експерти з протидії дискримінації, представники громадських організацій, народні депутати.

«Міністерство культури та інформаційної політики отримує на затвердження вже фінальний перелік. Та не має важелів впливу на формування цього переліку. Як показала практика, іноді до закупівель рекомендуються книжки, що не враховують норми антидискримінаційного законодавства, тому правовий механізм самого відбору, самі критерії потребують перегляду. Ми розглянемо можливість запровадження механізму подвійної фільтрації відповідності поданих видань встановленим вимогам. А також розробимо чіткий перелік випадків, на підставі яких матимемо правові підстави відкликати книжкову продукцію із процедури державних закупівель», – зазначила заступниця Міністра культури та інформаційної політики Лариса Петасюк.

Робоча група перегляне критерії добору книжкової продукції, яку подають видавці, методику їх оцінки, доповнивши, зокрема, вимогами відповідності антидискримінаційному законодавству.

«Ми запрошуємо усіх бажаючих до роботи в експертних радах з відбору книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів. І готові разом з членами робочої групи змінювати чинні нормативно-правові акти, які регулюють закупівлю книжок для публічних бібліотек», – розповіла директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

«Наразі експерти працюють безкоштовно, як волонтери. Ми будемо ініціювати зміни до законодавства, аби зробити їх роботу оплачуваною. Це дасть нам змогу вимагати певних стандартів роботи. Крім того, плануємо проводити для експертів навчання з виявлення ознак дискримінації», – підкреслила Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катериною Левченко.

Нагадаємо, МКІП взялося обертати Кам’янець-Подільський на місто-музей.

Про це повідомляє офіційний вебресурс МКІП.

Премія імені Шолом-Алейхема присуджується письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам за найкращі літературно-мистецькі твори, які популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів і сприяють поширенню позитивного іміджу України у світі. Грошова частина винагороди складає ₴20000.

«На здобуття Премії висуваються нові оригінальні твори авторів або колективу авторів, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше ніж за місяць до їх висунення на здобуття Премії», – зазначається на сайті відомства. Кожен претендент має право подавати щонайбільше один твір.

На здобуття премії імені Шолом-Алейхема потрібно до 1 листопада подати такі документи (як друковані копії, так і цифрові):

• клопотання щодо присудження Премії у довільній формі;
• коротка характеристика твору, довідка про автора (авторів) твору – біографічні відомості: прізвище, ім’я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти чи іншого засобу зв’язку;
• творча характеристика претендента;
• письмова згода претендента на висування його твору на здобуття Премії;
• копія документа, що посвідчує особу претендента;
• копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
• письмова згода претендента на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;
• Три примірники твору або твір в електронному вигляді з підтвердженням його оприлюднення;
• ксерокопії відгуків у засобах масової інформації на представлений літературно-мистецький твір та рецензії (за наявності).

До клопотання можна долучити й інші документи, що підтверджують професійні якості претендента.

Інформацію про кандидатів слід подавати у друкованому вигляді за адресою: 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1.

Ознайомитися з повним текстом положення про премію імені Шолом-Алейхема можна тут. Працює й телефон для довідок: +38 (044) 202-13-90. Відповідальна особа – начальниця відділу Копиця Олена Миколаївна, адреса електронної пошти – o.kopytsia@arts.org.ua.

До слова, на День Незалежності у столиці вручали Народну Шевченківську премію.

Про це інформує «Український погляд».

«Кам’янець-Подільський – це, безперечно, місто-музей, яке має всі його ознаки: пам’ятки, історію, компактність, архітектуру. Меморандум – це перша угода в Україні, що долучає кураторів, архітекторів та громадськість, які розроблятимуть загальну концепцію міста. Наступний крок – запросити експертів і розпочати. Така практика розповсюджена в світі. До прикладу: Труа у Франції, Тельч в Чехії, Толедо в Іспанії, Бухара в Узбекистані, Агра в Індії – є саме містами-музеями. Щороку вони приймають численних туристів, і їхній вклад в економіку міст є дуже значним. Вагому роль у цьому грає і концепція, що робить їх справжніми туристичними магнітами. Без перебільшень, перспективи у Кам’янця-Подільського бути у даному переліку – величезні», – підкреслив Олександр Ткаченко.

Підписаний документ передбачає, що міська рада спільно з фахівцями МКІП розроблять Концепцію розвитку Старого міста.

Уже цього року в межах програми «Велика реставрація» почнуть ремонт і реставрацію пам’яток архітектури національного значення у Кам’янці-Подільському.

Фінансування всіх аспектів реалізації проєкту заплановане з державного та місцевого бюджетів. Також передбачено залучення коштів інвесторів.

Нагадаємо, у липні в Кам’янці-Подільському відбувався оперний фестиваль.

Про це повідомляє «Інформатор».

На мапі кожна область має власну квітку-символ. Гість або гостя вебсайту інтерактивної карти може натискати на ці квітки й таким чином виводити на екран перелік заходів, запланованих у тім чи іншім регіоні.

Опріч цього, є окрема мапа, де можна прокласти маршрут від оселі до місця призначення – наприклад, святкового концерту.

Програму заходів можна відшукати й на ресурсі Офіційного інтернет-представництва Президента України.

Раніше «Літературна Україна онлайн» писала, що на головному концерті до Дня Незалежності виступить три з половиною десятка виконавців і гуртів.

Про це інформує «Український погляд».

Меморандум закріплює наміри та напрямки співпраці з питань культурного, туристичного, наукового, освітнього, інфраструктурного розвитку музею. Документ передбачає співпрацю у наступних напрямках: покращення інфраструктури музею, поширення інформації про його розвиток, розробки спільних програм щодо охорони пам’яток культурної спадщини та розбудови об’єктів музею. Зокрема, у планах – зробити ремонт вхідної групи музею, оскільки вона є його «обличчям», яке бачить кожен відвідувач.

Свій підпис під цим документом поставили: Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України; Юрій Косюк, Голова правління МХП; Оксана Повякель, генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту України.

«Головна ідея – зробити музей більш відвідуваним, модерновим, сучасним. Місцем, де постійно вируватимуть події і яке варто зберегти для майбутніх поколінь. У тому числі для усвідомлення власної ідентичності, – сказав після підписання Олександр Ткаченко. – Для цього, і держава, і приватний бізнес мають об’єднувати зусилля та докладати кошти, і я радий, що МХП долучились. Я радий вітати державно-приватне партнерство. Завдяки в тому числі співпраці з приватними інвесторами і меценатами, можна здолати той виклик, який стоїть перед нами, коли 80% історичних, архітектурних пам’яток потребують реставрації. Маємо гарний приклад на Хортиці. На черзі – Пирогово. Почнемо з робіт над вхідною групою, на черзі – інфраструктурні питання та комунікації. Музей народної архітектури та побуту повинен знаходитися у списках до обов’язкового відвідування мандрівників. І ми сприятимемо цьому».

«Для мене це особлива гордість. Це як один із елементів, коли ти хочеш жити в кращій країні. Я хочу жити в кращій країні і хочу, щоб мої діти та внуки теж жили в кращій країні. Для досягнення цього потрібно плідно працювати та прикладати свої особисті зусилля. Внесок в цей музей буде одним із тих елементів в кращу зміну нашої країни, в створення майбутнього України – чистої, гарної, популярної, привабливої й цікавої країни для світу. Я щасливий мати безпосереднє відношення до ремонту цього об’єкту і розвитку нашої країни», – зазначив Юрій Косюк.

«Сьогодні важливий день для відродження нашого музею. Завдяки спільній підтримці МКІП та МХП музей зможе втілити в життя амбітні плани свого подальшого розвитку, перетворивши його на справжній туристичний магніт України», – наголосила Оксана Повякель.

А ще МКІП оголосило дати поетичного фестивалю «Meridian Czernowitz».

Про це пресслужба МКІП написала у мережевій балачці «Telegram».

«Головним завданням цього конкурсу є підтримка і промоція симфонічної творчості нової ґенерації молодих українських композиторів, збереження та розвиток традицій національної композиторської школи», – повідомляють у відомстві.

Участь у конкурсі можуть узяти композитори та композиторки – громадяни й громадянки України, не старші за сорок років станом на 2021-й.

Охочі спробувати свої сили мають до 31 липня надіслати твір для симфонічного оркестру тривалістю від 10 до 18 хвилин. Участь є безкоштовною.

Нагадуємо, оголошено Всеукраїнський конкурс малих прозових форм імені Василя Стефаника. Журі опрацьовує твори у єдиній номінації: «художні малі епічні форми» – це новели, замальовки, шкіци, оповідання.

Про це повідомила пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики України у мережевій балачці «Telegram».

Фокусна тема цьогорічного фестивалю – «Україна очима світу».

«Українські та закордонні інтелектуали, поети, письменники, журналісти і митці братимуть участь у поетичних читаннях, дискусіях, презентаціях книжок, музичних та театральних заходах, автограф-сесіях», – відзначає Мінкульт.

На фестиваль із-за кордону цьогоріч прибудуть поети Ноам Партом, Томер Дотан-Дрейфус (Ізраїль), Рудольф Буссманн (Швейцарія), Майя Гадерлап (Австрія), іспансько-кубинський письменник і перекладач Хосе A. Кампос та інші.

Україну представлять Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Катерина Калитко, Ірина Цілик, Тарас Прохасько та резиденти чернівецької молодіжної поетичної сцени фестивалю. Відбудуться всеукраїнські прем’єри книжок видавництва «Meridian Czernowitz».

Гості зможуть відвідати виставу «Хлібне перемир’я» за п’єсою Сергія Жадана у виконанні Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра (режисер — Стас Жирков), а також перформанс Юрія Андруховича та Кирила Цуканова («Сон Сови») за романом «Радіо «Ніч»».

Усі заходи фестивалю проходитимуть українською та німецькою мовами.

Нагадаємо, у Києві відкрилася виставка робіт з артбуку Сергія Жадана.

На цьому в етері телеканалу «Прямий» наголосив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів.

Посадовець зазначив, що хоч «Квіти України» не є пам’яткою архітектури, поруч із будовою височіють дві, котрі такий статус мають.

«Наш департамент повинен зробити оцінку впливу будівництва, яке там заплановано, на будівлі поруч, які охороняються законом», – підкреслив пан Володимир.

За його словами, «Квіти України» розташовані в центральному історичному ареалі, а це передбачає погодження проєктів з Міністерством культури, а такого дозволу не було.

«У нас є ряд забудовників, які вважають, що правила писані для всіх, але не для них», – додав Володимир Прокопів.

Нагадаємо, нещодавно на подвір’я «Квітів України», яку міські активісти мають за пам’ятку модерністської архітектури, заїхала будівельна техніка, та громадські діячі змогли спаралізувати її роботу. Згодом на будівлю наклали арешт, а тому в період слідства забудовник не має права вчиняти на майданчику жодних дій.

Про це пан Олександр повідомив у мережевій балачці «Telegram».

«Наше першочергове завдання – щоб українська мова була загальновживана у всіх сферах життєдіяльності. Щоб по ТБ, у газетах, на вулицях і вдома звучала державна мова», – написав міністр культури.

За його словами, українською мають говорити «всі, але із задоволенням» і без примусу. «Саме лагідна українізація має привести до бажаних результатів. Через любов до мови та усвідомлення її унікальності та ролі», – пояснив пан Ткаченко.

Утім, зізнався міністр, просувати українську мову в маси без відповідного фінансування – складно: «Це не тільки про впровадження моди на спілкування. Йдеться про конкретну фінансову підтримку, щоб українська дійсно була домінуючою. Фінансування дозволить перезапустити систему, яка орієнтована на український ринок. І збільшить в рази кількість україномовного продукту: фільмів, книг, гідів у музеях».

Як писала «Література Україна онлайн» раніше, МКІП напрацьовує Стратегію розвитку креативних індустрій.