про Анну Q і verbum

Мій дім – це мої слова,
не маю нічого, крім стін оцих зі слів
і з гавкоту псів.

І найбільше боюся згубити свободу.
Того, що з’являться знову на вулицях танки
і гармати наведуть на моє обличчя,
аби забрати мої слова.

Через ту небезпеку гризу себе
і ніщо не зарадить, бо ніщо б не змогло зарадити,
я маю тіло, й воно завжди комусь було б у пригоді,
як тіло Христа і всіх агнців Божих.

Варшава сьогодні

я до тебе прийшла скуштувати мови
якою послуговуєшся але ніби чую тисячу мов
які лунали в однаковім ритмі в тиші одній і тій самій
що розтікається по спохмурнілих кімнатах
на білому столі за яким батьки твої
різали хліб нині російська ікра опускаю ложечку
якщо хочеш розповім про Бродського він був дуже влюбливим
і слухай знав напам’ять більше віршів ніж я
в Америці захлинувся свободою втім до смерті
телефонував до примарного дому до Петербурга
іншою мовою розказуватимеш про асиміляцію єврейських інтелігентів
на зламі віків потім долучиться демонстрація
десь на закрайках світу й радянські гулаги із мареннями
про свободу цій розповіді ніколи не буде кінця
я відчуваю як тисячі мов закрадаються до моїх вуст
цілуєш мене як рідну аж може знудити
від щастя зустрінутого цієї миті

моя дочка не лишилася

онде світлина з чорнявкою Фатімою рочків трьох
закручується арабська в’язь у її ім’я
онде білий кіт на холодному мармурі
вуса причепуривши, позирає на море
мабуть народився з піни
й виріс під палючим сонцем
Фатімі на оцей надгробок учергове заскочив нині
кількоро порухів лапкою і посохлих пелюсток нема тут
кількоро ковтків води із вази й урешті можна ховатися
під полум’яними слідами пензля ван Гога
це він розгойдав назавжди тіні цвинтарних кипарисів

ти і я

весільну сукню я віднесла на горище
й повісила на колодці
шлюб немовби на шибениці
висить на волосині

Я втратила все

я через любов оглухла перестала чути
тьохкання пташки
щебетання міста оминало мене
як у німому кіно
колосся жита ворушилось розмірено
вітер до землі нахилявся
без шепотіння без шелесту
я стала глухою до світу
в голові тепер тільки твій голос
візьми його
поцілуй
так
о так

Маленька пастораль

у храмі під скляним склепінням
крила палевих голубів у сонячну плямку
півтіні ковзають по колонадах
на твоєму обличчі зигзаги коли воно понад моїм
приніж мене гладь
заціловуй
Бог предвічний народився вересневого ранку
слід колядувати ще голосніше
хай народжується те що виникло поміж нами

З польської переклав
В’ячеслав Левицький

Про це інформує «Zaxid.NET», посилаючись на вебсайт відзнаки.

Повністю короткий список премії «Angelus» виглядає так:

• «Мій дід танцював краще за всіх» Катерини Бабкіної (переклад з української Богдана Задури, вид-во «Warsztaty Kultury»);
• «Магнетизм» Петра Яценка (переклад з української Марціна Гачковського, вид-во «Warstwy»);
• «Довгі часи» Володимира Рафеєнка (переклад з української Анни Урсуленко та Марціна Гачковського, вид-во «KEW»);
• «Джазга. Брехня сильніша смерті» Мірослава Тричика (вид-во «Znak Literanova»);
• «Приховане» Міхала Комара (вид-во «Czuły Barbarzyńca Press»);
• «Дебютант» Сергія Лебедєва (переклад з російської Гжегожа Шимчака, вид-во «Claroscuro Publishing House»);
• «Темрява і партнери» Сигітаса Парульскіса (переклад з литовської Ізабели Корибут-Дашкевич, вид-во «Wydawnictwo Czarne»).

Автори книжок-фіналісток одержать по п’ять тисяч злотих (близько ₴35700), а переможець дістане головний приз у сто п’ятдесят тисяч злотих (понад ₴1000000). Щобільше, перекладач видання, що здобуде перемогу, отримає чотири тисячі злотих (приблизно ₴27800).

Нагадаємо, раніше «Angelus» оголошував довгий список номінантів.

Про це інформує «Читомо» з посиланням на сайт Польського товариства книговидавців.

Книжка ввійшла до списку номінації «Художня література».

Журі конкурсу – дизайнер Мєчислав Василевскі, мистецтвознавець Анджей Томашевскі, науковиця Ева Репухо, дизайнер Ришард Криска, власник студії дизайну Артур Франковскі, дизайнерка Маґдалена Франковска, письменник Анджей Барецкі, історикиня Аґата Шидловска.

Церемонія нагородження відбудеться 9 вересня під час Варшавського книжкового ярмарку.

А нещодавно інша збірка Сергія Жадана – «A new orthography» («Новий правопис») – здобула літпремію ву Сполучених Штатах. Переможців, які розділили межи собою приз у тисячу доларів, із короткого списку фіналістів визначав поет Мейджор Джексон.

Про це пише Орися Біленька для «24 закордон», посилаючись на «Polskie Radio».

Проєкт «Літо з радіо» – насамперед розважальний. Він поєднує в собі конкурси, радіовистави, концерти, а також туристичні хіт-паради Польщі для туристів.

Отже, щодня о 9:00, 10:00 та 11:00 за варшавським часом після випуску новин польською мовою почнуться новинні зведення іноземними – англійською, німецькою та українською.

Варто відзначити, що вперше програма «Літо з радіо» вийшла в ефір 1971-го, тож цьогоріч вона відзначає п’ятдесяту річницю.

Нагадаємо, дослідження показало, скільки українців уважає російську мову потрібною.

Про це інформує «Читомо», посилаючись на сторінку нагороди у соціальній мережі «Facebook».

У довгий список потрапили такі книжки: «Мій дід танцював краще за всіх» (Катерина Бабкіна; пер. з укр. Богдан Задура; «Warsztaty Kultury»), «Магнетизм» (Петро Яценко; пер. з укр. Марцін Гачковський; «Wydawnictwo Warstwy»), «Освєнцім. Чорна зима» (Марцін Коцький, «Znak Literanova»), «Сараєво Мальборо» (Мілженко Єргович; пер. з хорватської Магдалена Петринська, Мілош Валігорський та Мацєй Червінський; «Wydawnictwo Akademickie SEDNO»), «Джазга. Брехня сильніша від смерті» (Мірослав Тричик, «Znak Literanova»), «Ліс» (Дубравка Угрешич; пер. з хорватської Дорота Йованка Цирлич; «Wydawnictwo Literackie»), «Людина, яка знала, що говорять про змій» (Андрус Ківірахк; пер. з естонської Анна Міхалчук-Подлецка; «Wydawnictwo Marpress»), «Пам’яті пам’яті» (Марія Степанова; пер. з рос. Агнєшка Совінська; «Wydawnictwo Prószyński і S-ka»), «Приховане» (Міхал Комар, «Wydawnictwo Czuły Barbarzyńca Press»), «Кайш. Казка про Верхню Сілезію» (Збіґнєв Рокіта, «Wydawnictwo Czarne»), «Дебютант» (Сергій Лєбєдєв; пер. з рос. Гжегож Шимчак; «Claroscuro Publishing House»), «Довгі часи» (Володимир Рафеєнко; пер. з укр. Анна Урсуленко та Марцін Гачковський; «Wydawnictwo KEW»), «Темрява і партнери» (Сигітас Парульскіс; пер. з литовської Ізабела Корибут-Дашкевич; «Wydawnictwo Czarne»), а також «Повернення російського Левіафана» (Сергій Медведєв; пер. з рос. Ганна Пустула-Левичка; «Wydawnictwo Czarne»).

У фіналі Центральноєвропейської літературної премії «Ангелус» змагатимуться сім із цих чотирнадцяти видань, список яких журі оголосить на початку вересня. Автори книжок-фіналісток одержать по п’ять тисяч злотих (близько 35,7 тис. грн), а переможець дістане головний приз у сто п’ятдесят тисяч злотих (понад 1 млн грн).

Щобільше, перекладач видання, що здобуде перемогу, отримає чотири тисячі злотих (приблизно 27,8 тис. грн). У разі перемоги польськомовного письменника журі обиратиме перекладача іншої книжки з фінального переліку видань.

Літературна нагорода Центральної Європи «Angelus» – відзнака, котру вручають щорічно з 2006-го за найкращу прозову книжку, опубліковану минулого року польською мовою. Організатором і фундатором відзнаки є місто Вроцлав. Її лавреатами можуть зробитися письменники та письменниці з Центральної Європи.

Нагадаємо, розпочався конкурс на здобуття премії імені Романа Гамади. Вона вручається письменникам-перекладачам.

Про це повідомляє «Радіо Свобода».

Видання зазначає, що пан Дробович їхав до Перемишля, де згодом узяв участь у вшануванні пам’яті українських воїнів, що перебували у таборі для військовополонених у 1918-1921 роках.

«Надзвичайно важко проходили кордон, хамство, агресія з боку польської митної служби, двічі в’їжджали у Польщу. Перший раз нас повернули обманними манерами, а лише з другої спроби ми проїхали. Ми мали офіційне запрошення, дозволи, прохання консульства, це було дуже неприємно. Таке не очікуєш від європейської країни і відповідних служб. Це ж кордон ЄС, не лише Польщі», – цитує видання Антона Дробовича.

У Перемишлі керівник Українського інституту національної пам’яті спілкувався з місцевим українством, відвідав Український народний дім і побував на місцях поховання українців, загиблих у ХХ сторіччі.

Нагадаємо, українців Чорногорії запрошують на історичну лекцію. Вона відбудеться завтра, 30 червня.