Нещодавно в Київському видавництві «Міленіум» вийшла нова книга Сергія Мартинюка «13 віршів або битва за Ірпінь змінила світ».
Невеличка книга в своєму роді унікальна. Писалася на війні, між боями й обороною Ірпіня. Один рядок народився в Ірпінському Будинку письменників, другий — на «Жирафі», третій — на «Каравангала», четвертий — на Водоканалі. Саме тому вони бойові й пахнуть потом, порохом і славою. І головне, що віршник подає свої твори, які заряджені на перемогу, загалом, як і вся творчість письменника Сергія Мартинюка.
Як каже автор «Ми чудово розуміли, що якщо впаде Ірпінь, то впаде Київ. Тому стояли насмерть.» Саме 24 лютого Сергій Мартинюк сказав: «…відсьогодні я солдат. Моя Україна потребує солдата Мартинюка.» Взяв мисливську зброю і приєднався до Ірпінського руху спротиву москвинським окупантам. У Сергія Мартинюка є дуже влучний вислів: «Якщо не хочеш жити в темряві, запали вогник правди про нескорене Українство». І цей вогняний вогник правди на своїй шкурі відчули рашистські загарбники. Місто Ірпінь вони так і не захопили.
І наостанок від автора: «Вважаю, що саме битва за Ірпінь стала вирішальною. Саме тут, в Ірпіні й Приірпінні, пишеться новітня історія світу. Вона вже написалася, тільки світ ще не відчув цього Лелечого співу».
Невеличкий уривок з книжки:
Я Українець, і мене не скорити,
Українці — нескорені люди.
Я Українець, і мене не зламати,
Українці — незламні люди.
26 лютого 2022 року. Ірпінський Будинок письменників.
P.S. Колектив «Літературної України» вітає письменника Сергія Мартинюка з новою книгою. Бажаємо, хай щаслива і аристократична творчість панує в серці, а гідність і незламність допомагає в житті.
Джерело: leleko.org.ua