Про це заявив голова УІНП Антон Дробович під час онлайн-дискусії «Як історичне минуле стає ідеологічним теперішнім?», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«У нас є концепція, вона досить проста. Ми маємо навіть конкретну пакетну пропозицію, дорожню карту, як розгорнути співпрацю. Вона має два блоки, один блок – це наші спільні українсько-польські справи, які складні та потребують якісного діалогу. Це стосується як питань порозуміння між суспільствами, так і питань абсолютно конкретних могил, пам’яток, монументів і так далі. І другий блок – це протистояння та опір агресивним втручанням у нашу історичну пам’ять, фактично це про зовнішню резистентність», — сказав Дробович.
Водночас він додав, що для широкомасштабного запровадження програми в дію потрібні певні кроки назустріч, оскільки «не в усіх питаннях зараз у нас є довіра, в тому числі інституційна».
Також Дробович поінформував, що ці питання обговорювалися з послом Польщі в Україні Бартошем Ціхоцьким.
«Ми зустрічались, обговорювали ці напрямки. Ми показали, які кроки вже зробила Україна, в тому числі Президент Зеленський, Міністерство закордонних справ. І ми попросили зустрічні кроки, які мають для нас стати сигналами. Ми отримали обіцянку, що ці кроки або будуть виконані найближчим часом, або принаймні ми побачимо позитивні сигнали. Як тільки це буде виконано, ми готові запускати на повну проєкти співпраці та, власне, цю концепцію», — зазначив голова УІНП, уточнивши, що очікувані кроки є «дуже конкретні й дуже прості, які можна вирішити навіть на рівні окремих громадян».
«Але ми бачимо, що це викликає складнощі з польської сторони. Це трохи гальмує діалог», — зауважив він.
Дробович також стверджує, що щодо виконання своїх зобов’язань «Україна має краще позитивне сальдо».
«Ми готові вести переговори, але виключно на підставах паритету. Ми не можемо собі дозволити вести переговори, щоби хтось із нас був на позиції сили», – підсумував він.
Leave a Reply