Український Національний Хор під орудою диригента Олександра Кошиця в 1922-23 рр. підкорив Мексику в рамках тріумфальних гастролей 1919-1924 рр. країнами Західної Європи, Північної та Південної Америки, відкривши світові «Щедрика» Миколи Леонтовича — українську щедрівку, більш відому в світі як «Керол оф зе Беллз», що стала міжнародним різдвяним гімном.
Про мексиканський успіх хору розповіло посольство України в Мексиці на своїй сторінці в Фейсбуці, передає Укрінформ.
Як зазначається, 10 грудня 1922 року розпочалося епохальне турне Українського Національного Хору по Мексиканським Сполученим Штатам, яке тривало й упродовж січня 1923 р. «Замість запланованих двох тижнів українці затрималися тут на два місяці й виступали у найкращих концертних залах 18 міст країни. Як писала про українське турне преса, лише в столиці пройшло понад 20 концертів, а усього в Мексиці — близько 50 концертів», — зазначили в посольстві.
Ексклюзивним досвідом українських хористів стають виступи перед 30-тисячним натовпом на стадіоні Пласа Де Торос «Ель Торео», де відбуваються бої кориди. «Здавалося, що співатиме не 40 людей, а 40 мух», — писав у своєму щоденнику Кошиць.
Українське мистецтво та його інтерпретатор Олександр Кошиць стають брендовими явищами: «це мистецтво майбутнього», «мистецтво вічності», «Щедрик — вражає ритмом». В народі Кошиця називають «божественною лисиною», а митці пропонують зареєструвати новий культурний тренд – «Ля музіка Кошицина».
Гастролі українців відбуваються під патронатом уряду Мексики та за безпосередньої підтримки міністра освіти й мистецтва Хосе Васконселоса та міністра фінансів Адольфо де ля Уерта.
На українських заходах присутній президент республіки Альваро Обрегон з родиною. Як розповідається, після концерту президент Обрегон зізнається Кошицю: «Вперше в житті шкодую, що у мене немає другої руки (втратив на війні) і я не можу вам плескати». Після цього зазначає, що радо вислав би подібний хор «до ворогів Республіки», щоб зробити їх друзями Мексики.
Читайте також: Бібліотека посольства України в Індії поповнилася збіркою віршів поетеси з діаспори
Урядовий бекграунд Кошиця як колишнього очільника Музичного відділу міністерства народної освіти Української Народної Республіки, а не лише диригента, викликає інтерес з боку міністра фінансів Мексики. Урядовець запрошує українського диригента на прослуховування співаків майбутнього Оперного театру Мексики, ділиться планами міністерських заходів у галузі музичної політики, запрошує Кошиця до співпраці.
Продовжуючи свою дипломатичну традицію включати до української програми виконання творів місцевих композиторів, Кошиць здійснює аранжування мексиканського гімну, а також двох музичних хітів Мексики — Перхура та Палома Бланка авторства композитора Мігель Лердо де Техада. Завдяки цьому міністр Васконселос в листі до імпресаріо хору Макса Рабіонва напише: «Інтерпретація, яку маестро Кошиць надав мексиканським народним пісням, збільшило наше визнання в тисячу разів».
Шанувальником українського мистецтва стає також видатний мексиканський композитор Мануел Марія Понсе, котрий у своїй статті відзначає ритмічність «Щедрика» Леонтовича, а приїзд українського хору до Мексики характеризує, як колись у Празі, за перефразованою формулою Цезаря «Віне, Канте і Венчі» («Прийшов, заспівав, переміг»).
Як зазначили в посольстві, незабаром на сторінці дипустанови опублікують документальну статтю з архівними фото, документами, записами щоденників, що ілюструють пригоди 40 українських хористів під час їхнього мексиканського турне.
Фото: Embajada de Ucrania en México / Посольство України в Мексиці
Leave a Reply