PROТИ ШЕРСТІ
Творчий амбець
Блошні чимало підкував — довів ковальський клас,
однак пристав віршак — снаги не вистачає,
бо й навіть власний вірний кінь Пегас
вже без підков, на всі чотири шкутильгає…
Прикметне уточнення
— Ну як життя? — спитав співбрат писак.
У відповідь почув: — Негарно.
А щоб точніше, краще буде так:
негонорарно!
Перекваліфікація
Колись-то ніжні лірики
гуртом пішли в сатирики,
а різуни сатирики
стругають панегірики…
Дуалізм віршоліпства
Новий, римований, роман
зненацька видала поетка.
За обсягом — дебелий чемодан,
за суттю — манюпусінька борсетка…
Загрозлива завада
Гнобливий владний пласт
не поспіша в часи минулі.
Отож скида сатиру, мов баласт
з повітряної кулі.
Девальвація дару, або Аграфія
Змінили вартість лірика куплети.
Дається неміч творча узнаки…
Колись-то карбував із золота монети,
тепер чекане мідяки.
Сергієві Ковалю як сатирику
(атракція)
Йому би славити життя трояндовим сюжетом,
бо лірики закони вельми знає.
Та він хірург — своїм пером-ланцетом
гноянки хворого суспільства вирізає!
Про нагороди за принципом приятелізму
Таке чуття — потрапив у бедлам —
буває часом:
вручають премії ослам,
а не Пегасам.
Тяжкий хрест
(розумування мудрагеля)
Це вже усталений канон:
творитель — горепаха.
Поезія не царів трон,
вона — одвічна плаха.
Коту під хвіст
Зник пієтет до вибраного слова.
Щo з цього приводу сказать?
Якщо ми сіємо не зерна, а полову,
який врожай чекаємо зібрать?
Гординя як спонука
Давно віршак не молодик
й похила Муза ледве диха…
Та їх не візьмеш на гаплик —
ще гонор є, ще дметься пиха!
Претензіат
Зусилля творчі мудрика вітаю.
Але не заміри. Гай-гай!
Ділянку щойно зорано (з віддаленого краю!),
а вже намилився на премій урожай.
Повернення облудних синів
Ох, ці вже фанфаронисті поети,
майстри підкуті плетення словес!
Здавалось, назавжди пірнули в хвилі Лети,
та, бач, спливли. Яко Христос воскрес.
Валентин Шульга
Leave a Reply