Попри щирі комуністичні погляди Микола Хвильовий зробився ворогом сталінського режиму — через переконання, що українська література має позбутися найменшого російського впливу.
У Головному політичному управлінні (ГПУ) знали про кожен крок Миколи Хвильового, кожне сказане чи написане ним слово. Втім матеріали слідчих про письменника, який є одним із найосвіченіших і найвідоміших інтелектуалів радянської України, складені геть безграмотно. Саме тільки прізвище Хвильового має зо п’ять варіантів написання.
«Робочі зведення» відділення політичного контролю ГПУ УРСР почали складати на письменника з жовтня 1927 року. Тоді він з’їздив до Європи і в Берліні зустрічався з українськими емігрантами. У звіті про цю поїздку інформатор повідомляв, що Хвильовий начебто жалівся: «В Україні робиться щось страшне. Держимордівський, великодержавницький дух розпоясався так, як англієць у Китаї, і я готовий накласти на себе руки, щоб показати, що тут насправді діється».
Вкоротити собі віку він хотів іще 1924-го. Писав у листі до Микола Зерова: «Словом — достоєвщина, патологія, але застрелитися я ніяк не можу. Два рази ходив у поле, але обидва рази повертався живим і невредимим: очевидно боягуз я великий, нікчема».
Микола Хвильовий у 1920-х роках, поруч копія передсмертної записки, передрукованої слідчими органами / Фото: Зі сторінки Ярини Цимбал
У травні 1933 року арештовано письменника Михайла Ялового, доброго друга Хвильового. 13 травня в гості до нього прийшли письменники Микола Куліш і Олесь Досвітній. Говорили про те, як допомогти Яловому. Вирішили йти до прокурора Верховного суду УСРР Лева Ахматова. Зібралися вже розходитися по домівках. У цей час Хвильовий вийшов до сусідньої кімнати.
«Ми не звернули уваги, — свідчила його дружина Юлія Уманцева. — Почули постріл, прибігли — лежить».
Микола Хвильовий. Українська література в іменах
Чільне фото — Микола Хвильовий (праворуч) з письменниками Юрієм Яновським та Іваном Дніпровським, 1920-ті роки (Фото: ЦДАМЛМ)
Leave a Reply