Я — свічка. Я — тонесенька свіча.
Вогонь мій — це твоя любов, коханий.
Як полум’я в закоханих очах.
Як відблиск сонця в мареві туману.
Студений вітер холодом розмов
Згасити хоче пломінь мрій гарячих.
А я крізь біль палаю знову й знов.
Та знаєш ти, безслізно часом плачу.
Хоч ця сльоза жалюча і палка.
Стікає віск, немовби жаль осінній.
І завмирають краплі на руках,
Як згаслі дні у тихім голосінні.
Та щоб вогонь кохання не зачах,
Не варто пломінь спопелять журбою.
Я — свічка. Я — запалена свіча.
Живу, палаю нашою любов‘ю.
Джерело: facebook.com/morozenko.mariy
Leave a Reply