Жуль Верн увійшов в історію світової літератури як засновник наукової фантастики, а також був неповторним майстром пригодницького роману, жагучим популяризатором передових технологій науки та її майбутніх здобутків.
Упродовж останніх півтора року Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом.
З метою декомунізації столичних топонімів, ще у 2022 році експертна комісія з перейменувань порекомендувала змінити назву столичного бульвару Ромена Роллана у Святошинському районі столиці.
Він був запроєктований у 1960-х роках як ланцюг 1-ї, 2-ї, 3-ї та 4-ї Нових вулиць під час забудови масиву Микільська Борщагівка.
У 1967 році бульвар отримав назву на честь французького письменника Ромена Роллана. А у 1981 році з його складу був відокремлений бульвар Кольцова (нині — бульвар Миколи Руденка).
На думку фахівців, Ромен Роллан активно підтримував комуністичну ідеологію та сталінський режим, замовчуючи злочинну політику Голодомору-геноциду українців у радянському союзі.
Тож, шляхом рейтингового електронного голосування в додатку «Київ Цифровий» мешканці столиці обрали нову назву для столичного бульвару.
Серед варіантів щодо перейменування найбільшу кількість, а саме 8 597 голосів, набрала пропозиція на честь Жуль Верна — видатного французького письменника, автора пригодницьких романів, який вважається одним із засновників жанру наукової фантастики.
Жуль Габріель Верн народився 8 лютого 1828 року в місті Нант, у регіоні Пеї-де-ла-Луар (Франція) в родині адвоката П’єра Верна і його дружини Софі Аллот-де ля Фуї. Хлопчик був найстаршим із п’яти дітей у родині, мав брата Поля та трьох сестер: Анну, Матільду та Марі.
Хлопчик навчався у релігійному коледжі Petit Séminaire de Saint-Donatien, а також у Нантському ліцеї, де здобув класичну освіту, що охоплювала грецьку та латину, а також риторику, співи та географію.
У 1846 році юнак закінчив Королівський колеж (тепер Колеж Клемансо) у місті Нанті зі ступенем бакалавра літератури (1846).
За наполяганням батька, який прагнув, щоб син продовжив родинну традицію, Жуль їде до Парижу для навчання юриспруденції. Однак хлопця приваблювала не кар’єра адвоката, а письменництво.
Також на подальший вибір професії молодого Жуля вплинула доленосна зустріч зі знаменитим письменником Олександром Дюма-батьком. На його замовлення молодий чоловік написав водевіль «Зламані соломинки», який згодом був представлений у театрі та мав успіх у глядачів.
Попри це письменник-початківець працював певний час у нотаріальній конторі, був репетитором у студентів юридичного факультету, у вільний час займається власною літературною творчістю.
У вересні 1851 — листопаді 1855 роках Жуль Верн працює секретарем у Ліричному театрі, поєднуючи цю діяльність із роботою на фондовій біржі.
У цей час відбуваються зміни і в його особистому житті: у 1857 році він бере шлюб з Оноріною Анною де Віан. Подружжя виховувало трьох дітей: сина Мішеля та двох дочок — Сюзанну та Валентину-Луїзу від попереднього шлюбу жінки.
Перший успіх в літературі письменника припадає на початок 1860-х років, коли він став публікувати своє знамениту серію романів — «Незвичайні подорожі». У цей час він знайомиться з відомим видавцем П’єром Герцелем, який почав друкувати його повісті.
Ця співпраця була надзвичайно плідною та тривала до кінця життя знаменитого письменника.
Упродовж 1863-1905 років побачив світ знаменита серія «Надзвичайні подорожі», яка складається з 54 романів Жуль Верна. Найбільш відомими з них є «Подорож і пригоди капітана Гаттераса», «Із Землі на Місяць», «Діти капітана Гранта», «Навколо Місяця», «Двадцять тисяч льє під водою», «Навколо світу за 80 днів», «Таємничий острів», «Подорож до центру Землі» вже давно стали бестселерами, перекладалися майже 500 тисяч разів багатьма мовами світу.
Навіть через 150 років після написання твори письменника досі є надзвичайно популярними в багатьох країнах світу. Вважається, що книги Жуль Верна викликають інтерес до наукового пізнання світу, можуть служити навчальними посібниками з географії, фізики, біології та ботаніки.
Сам Жуль Верн не був науковцем, але впродовж життя ретельно збирав відомості про всі наукові відкриття, створюючи на основі них свої власні передбачення та конструюючи нову реальність. Після смерті класика залишилася його картотека, що включає понад 20 000 зошитів із відомостями з усіх сфер людських знань.
Його творами захоплювали чимало відомих вчених, які надалі втілили в життя деякі наукові фантазії письменника.
На думку дослідників, у своїх творах письменник висунув 108 фантастичних ідей, із яких нездійсненними виявилися на сьогодні лише 10. Він передбачив і великі підводні човни, і пілотовані польоти у космос, кіно і телебачення, і навіть будівництво Ейфелевої вежі в центрі Європи.
Окрім літератури ще однією слабкість письменника були мандри. Ще в одинадцять років хлопець утік із дому, щоб найнятися юнгою на вітрильну шхуну, але батькові вдалося наздогнати корабель і повернути хлопця додому.
Уже коли Жуль Верн став дорослим, то купив собі яхту (спочатку то був невеликий рибальський баркас, а згодом — хороша яхта з паровим двигуном), на який часто плавав довкола Європи та вздовж берегів Північної Африки. Мандрував також Британськими островами та Скандинавією, був у Північній Америці.
Вважається, що саме він «удосконалив» усі види транспорту — від сухопутних до уявлюваних міжпланетних. Його герої створюють швидкохідні машини, підводні й повітряні кораблі, досліджують вулкани та глибини морів, проникають у недоступні нетрі, відкривають нові землі, стираючи з географічних карт останні «білі плями».
Перетворення світу — головне у творчості Жуля Верна. Письменник вважав, що всесильний розум опановує природу — усі чотири стихії: земля, вода, повітря, вогонь — неминуче скоряться людям, а людство, об’єднаними зусиллями, перетворить і поліпшить планету.
В останні роки життя він тяжко хворів, мав тяжку форму цукрового діабету, значні проблеми із зором та слухом.
У листі своєму видавцеві та другові письменник зізнавався:
«Здається, я божеволію. Я загубився серед неймовірних пригод моїх героїв. Шкодую тільки про одне: я не можу супроводжувати їх».
Помер Жуль Верн о 8 годині ранку 24 березня 1905 році в місті Ам’єн, де прожив багато років свого життя.
Через кілька років після смерті на його могилі встановлено пам’ятник, який зображував письменника-фантаста, що тягнеться до зірок. На ньому є лаконічний напис: «До безсмертя і вічної юності».
Сьогодні в будинку, де він жив, є його музей. Також на честь Жуль Верна названі: перший автоматичний вантажний космічний корабель, розроблений ЄКА, кратер на Місяці діаметром 143 км. А також ресторан на першому рівні Ейфелевої вежі в Парижі.
Нащадки видатного письменника присвятили багато часу дослідженню та популяризації його творчості.
Свого часу син письменника Мішель Верн екранізував п’ять творів свого батька: «Двадцять тисяч льє під водою» (1916), «Доля Жана Морена» (1916), «Чорна Індія» (1917), «Південна зірка» (1918) та «П’ятсот мільйонів бегуми» (1919).
Онук письменника Жан-Жюль Верн залишив монографію про життя і творчість свого знаменитого діда, над якою він працював близько 40 років.
Правнук Жан Верн знайшов оригінал рукопису «Париж двадцятого століття» — фантастичний роман, який вважався назавжди втраченим та опублікував його аж в 1994 році.
***
Leave a Reply