Під такою назвою пройшла в Дніпропетровській обласній бібліотеці ім. М. Свєтлова презентація однойменної книги спогадів колег і друзів Володимира Луценка, члена Національної спілки письменників України, гумориста, сатирика, журналіста й телевізійника. Модерувала захід заступниця голови ДОО НСПУ Еліна Заржицька.
Теплими словами згадували Володимира Луценка його друзі-письменники: Євген Безус (який, до речі, був ініціатором видання книги спогадів), Володимир Кільченський, Анатолій Шкляр. Спогадами про поета поділилась Олена Швець-Васіна, поетка, композиторка і колишня колежанка-телевізійниця.
У своїх виступах присутні зазначали, що Володимир Луценко був високоосвіченою й ерудованою людиною, лауреатом престижних літературних премій, проте ніколи цим не хизувався. Його скромність у спілкуванні з людьми інколи навіть заважала досягти певних успіхів у вирішенні особистих питань. Та коли було необхідно допомогти колегам або вирішити проблеми Спілки, Володимир Антонович зі всією рішучістю стукав у владні кабінети, домагався зустрічі із впливовими особами.
Він був надійним товаришем і другом. У серцях і душах колег, із якими спілкувався, яким допомагав доброю порадою і ділом як людина і як професіонал, Володимир Антонович залишився назавжди.
Завідувач кафедрою гуманітарної освіти Дніпровської академії неперервної освіти Іван Безена та наукова співробітниця Літературного музею Дніпра Світлана Мартинова зазначили, що співіснування духовного й матеріального – лейтмотив усієї творчості гумориста. Манера його письма пізнавана й оригінальна. Недарма інший гуморист-дніпрянин Григорій Гарченко писав: «Луценко слів дарма не ронить, // Таких є мало – бачить Бог. // Хто б міг ще так розфейлетонить // Найфейлетоннішу з епох?».
Згадували і про активну співпрацю Володимира Антоновича з бібліотеками Дніпропетровщини, з обласною педагогічною газетою «Джерело» та іншими громадськими організаціями.
Пам’ятають про В. Луценка не тільки дніпряни, а й колеги з інших областей. Своїми спогадами поділилась у книзі голова Миколаївської обласної організації Віра Марущак.
Прозвучала інструментальна п’єса «Присвячення. Пам’яті Володимира Луценка» у виконанні автора музики дніпропетровської композиторки Валентини Фалькової.
Удова Володимира Антоновича – Наталія – сердечно подякувала друзям та колегам за збереження світлої памяті про її чоловіка.
Паперовий варіант книги спогадів «Слово глибоке і чесне» передано бібліотекам області. Електронний варіант планується розмістити на сайтах зазначених закладів для безкоштовного ознайомлення та користування.
