Про створення в найближчому майбутньому Незалежного українського медіа-центру в Європі, що базуватиметься в Польщі, повідомив Польській агенції преси письменник і головний редактор «Літературної України» Сергій Кулідa. В окупованій Бучі він перебував якраз у той час, коли росіяни вбивали мирних українців.
Триває підготовка до створення Незалежного українського медіа-центру в Європі (NUCME). Місцем офіційного розташування цього центру має стати Польща. Зачинателі проекту — члени редколегії періодичного видання «Літературна Україна» (ЛУ). «Ми є редакторами газети, провідного незалежного українського журналу, який постраждав внаслідок бойових дій в Україні. Наш головний редактор Сергій Куліда понад три тижні провів під російською окупацією у рідному місті Буча під Києвом, де відбувалися масові злочини. Йому разом із родиною дивом вдалося втекти з міста під обстрілом російських окупантів. Сьогодні багато авторів “Літературної України” перебувають під російською окупацією. На жаль, із деякими з них ми втратили зв’язок», – пишуть журналісти у вступі до документа про намір створити в Польщі Незалежний український медіа-центр у Європі. Головний редактор «Літературної України» Сергій Куліда, один із ініціаторів проекту. З тих пір, коли покинув країну, яка бореться з Москвою, проживає неподалік від міста Лодзь в Тушині, що є містом-партнером Бучі. Він висловлює вдячність Польщі та полякам за допомогу Україні та біженцям. Письменник пишається своїм польським корінням. «Моя бабуся Гелена Вєчек родом із Кракова. З дитинства я пам’ятаю історії, які передавалися поколінням від моєї польської родини. У нас завжди з великою пошаною говорили про культ Богоматері Ченстоховської», – розповів письменник в інтерв’ю для Польського агентства преси. Він також розповів, що у молодості читав польські журнали, зокрема — “Panorama” і “Szpilki”. Польща, розповідає, завжди була в нього на думці. Але уявити, що колись тут житиме, ніколи не міг, до того ж, що приїде за цих трагічних обставин.
Сергій Куліда зізнається, що ніколи не забуде 24 лютого 2022 року. «Нас розбудила донька. Тоді вже розпочались бомбардування. У перший же день ми переїхали зі своєї квартири в підвал, розташований під багатоквартирним будинком», – пригадує письменник. «Ми ховалися там до 14 березня. Після нашої втечі кулі влучили в будівлю. Будинок зруйнований”, – розповідає він.
Не бажаючи в деталях пригадати, що відбувалося впродовж тих трьох тижнів, коли він переховувався з родиною в Бучі, він усе ж порушив мовчання. «Ми жили в цьому підвалі в прохолодному місці, без світла, без води, без доступу до телефону та Інтернету. Нічого не працювало. Іноді ми виходили на поверхню, зробили імпровізовану вуличну кухню, іноді готували там їжу, тому що газу вже не було», – розповів Сергій Куліда.
Письменник звернув увагу на те, що люди, які переховувалися у вже частково знищеній Бучі, знали, що російський загарбник створює хаос і що мирне населення масово гине від московських куль. «Ситуація в моєму місті, коли я і моя сім’я намагалися вижити в ньому три тижні, була незрозумілою і мінливою. Звісно, ми чули новини з інших частин міста, особливо звідти, де росіяни вчиняли масові злочини проти мирного населення», – пояснив журналіст і письменник. “Люди приходили і розповідали, кого знову вбили, хто серед мертвих”, – пригадує він. «Наша вулиця Хмельницького знаходиться біля лікарні, де на той час перебували росіяни. Тоді з нашого мікрорайону туди ніхто не ходив. Ми бачили лише танки. Якось я стояв на вулиці і палив цигарку. І раптом біля мене з’явився танк зі спрямованим на мене стволом. Я стояв, навіть не знаю, скільки точно часу, гадаючи: вистрілить у мене чи ні… Слава Богу, не вистрілив, розповів головний редактор «Літературної України». «З дружиною, дочкою, двома онуками та собакою я виїхав із Бучі 14 березня», – розповів письменник польським журналістам. За його словами, він ніколи не забуде, як його сім’ю затримали для проведення перевірки: «Один із росіян запитав, куди йдемо, що зрештою, вони прийшли нас звільнити. Одразу після цього ми побачили неймовірні руйнування на дорозі, розбомблені будинки, спалені авто… Навколо були розкидані трупи вбитих людей.
22 березня цього року родині Куліди вдалось приїхати до Польщі. Спочатку вони зупинились у Кракові, а згодом вирушили до Тушина, що поблизу Лодзя, де вони тепер живуть. Сергій працює в провінційній канцелярії, організовує, зокрема, культурні заходи для українців. «Вельми нам допомагають воєвода міста Лодзь Тобіаш Бохенський та міський голова Тушина», – розповів Сергій Куліда. «Воєвода Боченський також цілком підтримує нашу ідею, що саме в Польщі, можливо навіть у Лодзі, має бути розташований наш Незалежний український медіа-центр у Європі», – зазначив головний редактор «Літературної України».
«Тобіяш Бохенський не обмежується лише організаційною допомогою. Воєвода розуміє, що Незалежний український медіа-центр (NUCME) має впливати на весь світ, передавати те, що зараз відбувається в моїй країні», – пояснює Куліда.
«Центр має бути не лише інформаційним, а й журналістським, аналітичним та інтелектуальним осередком, орієнтованим також на сучасні електронні медіа та Інтернет», – пояснює він.
«Крім моїх друзів з «Літературної України», у створенні центру також брали участь, зокрема, українські журналісти та журналісти інших ЗМІ, художники, історики та навіть політики», — підсумував письменник. Воєвода Лодзі Тобіаш Бохенський десять днів тому підтвердив свою підтримку NUCME в інтерв’ю Польській агенції преси.
«Це дуже важлива ініціатива. Організаційно підтримаю створення центру. А щодо канцелярії – допоможу матеріально», — заявив воєвода.
Асоціація польських журналістів також запропонувала підтримку українському медіа-центру. Лодзинський осередок СДП уже розпочав переговори щодо майбутньої співпраці з NUCME.