Під час перебування у Кракові, на березі Вісли пригадав свій вірш, колись тут написаний:
***
Кракове і Києве, мудрі та величні!
Не було минуле вам щасливим сном …
І не хмарочоси мали ви найвищі,
А церкви й костьоли зі Святим письмом!
Кракове! Злетілись голуби на Ринку,
Пухом засріблилися у моїх очах.
Делікатно голуб з рук узяв крихтинку,
Апетит, цікавість подолали страх.
Скільки біля Вавелю виросло каштанів!
Легіт обережно на землю сіє квіт…
Рядом з королями, у вічному мовчанні,
Міцкевич і Словацький — два поети славні,
А твори їхні линуть давно на цілий світ!