Як рух «Віче» протидіє російській пропаганді й розповідає українські історії в Німеччині

227

Пропаганда й дезінформація — потужні інструменти інформаційної війни, які росія використовує, щоб маніпулювати людьми по всьому світу. Вплив російських наративів можна відчути, зокрема, в Німеччині, де російські пропагандисти довго й методично вибудовували свої міфи та викривлювали історію. Зараз українські активісти намагаються зменшити наслідки російської пропаганди, створюючи свої медіапроєкти. Серед них — відеоексплейнери громадського руху «Віче», що спростовують російські фейки й доносять українські історії до німецької авдиторії. Розповідаємо про російські наративи в Німеччині, популярні міфи про Україну й ініціативу команди «Віча».

Німеччина незмінно підтримує Україну в боротьбі проти російських окупантів, хоча її внесок і не є найбільшим із-поміж усіх партнерів. За даними видання The Page, сума фінансової допомоги на кінець жовтня 2022 року становила близько 2,6 мільярда доларів. Німеччина передає Україні важливе озброєння: засоби протиповітряної оборони IRIS-T SLM, реактивні системи залпового вогню MARS II й самохідні зенітні установки Gepard, а також приймає близько мільйона українських біженців. Більшість німців і німкень підтримують Україну. Втім, як і в будь-якій іншій країні, в Німеччині можна спостерігати неоднозначну реакцію суспільства на російську агресію. Така реакція має декілька причин. Часом громадяни Німеччини недостатньо розуміють Україну, а частіше — дізнаються інформацію в медіа, які пропагують російські наративи.

Росія багато років вибудовувала в Німеччині свою інформаційну присутність. Створила мережу партнерських організацій, відкрила проросійські медіа, викривлювала сприйняття історії. Позиціонуючи Німеччину як свого стратегічного партнера, Росія будувала міцні культурні й політичні зв’язки та налагоджувала мистецькі обміни між двома країнами. До початку великої війни поміж німців можна було бачити специфічне ставлення до росії як до екзотики. Деяких німців приваблювала ідея вчити російську десь у Санкт-Петербурзі або мандрувати горами Алтаю. Символіка СРСР перетворилася на щось на кшталт андерграундної субкультури та сприймалась радше як свідчення нонконформізму, аніж символ тоталітарної диктатури.

Для створення свого «іміджу» росія вкладала в німецький медіапростір чималі ресурси. Зокрема просувала наратив про «росію — рятівницю від нацизму». В Німеччині можна знайти радянські пам’ятки, на яких вказані перекручені «російські» роки Другої світової війни — 1941–1945. Ба більше, щороку в День перемоги до Німеччини приїжджала безліч російськомовних туристів із георгіївськими стрічками та плакатами з написом «На Берлін». Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну хтось із активістів на знак протесту накрив танки, які є частиною радянського меморіалу біля Тірґартена в Берліні, великими шматками тканини синьо-жовтого кольору. Російське посольство відреагувало, назвавши це актом вандалізму та закликавши невідкладно розпочати розслідування. Такі заяви звучать абсурдно не тільки на тлі війни, а й враховуючи те, що меморіал створив український інженер із Харкова.

Інформаційна війна росії — це відбирання права на минуле й самовизначення, маніпуляції історичною пам’яттю, підміна понять і фактів, а також відверта брехня. Російські пропагандисти мають великі ресурси і вплив у багатьох країнах. Але їм можна й потрібно протидіяти. Саме цим займається команда «Віча».

Український громадський рух «Віче» утворився зимою 2022 року в Берліні. Назву обрали символічно — з давніх часів віче було місцем, де розв’язували важливі суспільні питання. Ідея віча як місця, де можна висловити свою позицію, й зараз не втратила свого соціально-політичного значення. Об’єднавшись у Берліні, учасники почали організовувати демонстрації, панельні дискусії та перформативні акції. Вони проводили кампанії збору грошей і культурні події з українськими митцями. Так, наприклад, у листопаді 2022 року разом із організатором концертів Rock For запросили до легендарного Admiralsplast українську виконавицю ONUKA. Іншим разом влаштували перформанс із уже згаданим радянським танком із Тірґартена — причепили його до трактора та «відправили» на Харківщину, на батьківщину свого конструктора, захищати Україну від російських загарбників.

Головна мета руху — посилити українську суб’єктність у Німеччині і сприяти тому, аби українські голоси почули та зрозуміли. Від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року учасники «Віча» доносять правду про російську агресію в Україні, а також виступають проти російської пропаганди в Німеччині, говорячи про українську історію в соціальних мережах. Активісти вирішили не зупинятися на організації мітингів чи культурних подій і зайнялися створенням мультимедійного контенту. Своє перше освітнє відео записали під час акції-перформансу, яку провели в серпні. Тоді активісти влаштували інсталяцію біля Бранденбурзьких воріт, загорнувши 67 бюстів Леніна у сміттєві пакети. На фоні грав запис лекції правозахисника Рафала Лемкіна про радянський геноцид в Україні. З огляду на те, що чимало німців погано знає цей період історії або романтизує його, вирішили записати відео, в якому виклали факти про радянський терор в Україні.

Відтоді відеоексплейнери почали набирати обертів. Зараз проєкт складається із серії коротких відео, які розвінчують наративи російської пропаганди щодо України. Відео записують німецькою та англійською мовами й висвітлюють ключові теми для німецької спільноти. Серед таких тем — головні тези російської дезінформації, політики пам’яті Німеччини, історичні наративи, що стосуються Другої світової чи Голодомору.

Команда вже відзняла та опублікувала вісім відеороликів. Учасниця проєкту Наталія Войтова вважає, що такі відео є дієвим інструментом, адже дозволяють у легкий та ненав’язливий спосіб розповісти більшій кількості німців і німкень про факти, якими активно маніпулює російська пропаганда. Наприклад, в одному з відео команда розвінчує шість найпопулярніших міфів про Україну, що існують з подачі російських медіа: буцімто Майдан 2014 року був державним переворотом, до влади прийшли праворадикали та націоналісти, а росія захищає російськомовних людей Донбасу. В іншому розповідає про російську культуру як інструмент загарбницької політики росії. Це відео зібрало 83 тисячі переглядів в інстаграмі. Сумарно ж відео «Віча» мають більше мільйона переглядів та чимало зацікавлених коментарів німецьких користувачів.

Хоча увага до війни в німецькому медіапросторі дещо зменшилась, про Україну не забули й далі цікавляться її історією й культурою. Кількість переглядів відео «Віча» залишається стабільно високою. Активісти розвивають проєкт: планують проведення третього Ukrainian Sound Garden у Берліні та збирають гроші на генератори разом із United24. Цієї зими «Віче» стало одним із переможців акселератора Mediengeist та отримало 5000 євро на розвиток свого проєкту з поширення українських голосів у Німеччині.

Mediengeist — це акселератор проєктів із протидії деструктивним наративам, фейкам, дезінформації у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну. 30 проєктів отримали сумарну підтримку в розмірі 86000 євро на реалізацію власного мистецької ідеї, цифрової розробки чи медійного продукту. Також лектори й ментори акселератора провели інтенсивне навчання та підтримку кожного з проєктів. Mediengeist імплементується в партнерстві Goethe-Institut в Україні з науково-популярним медіа «Куншт». Проєкт є складовою частиною комплексного пакета заходів, на які Міністерство закордонних справ Німеччини виділяє кошти з додаткового бюджету на 2022 рік, щоби пом’якшити наслідки загарбницької війни росії проти України.

Наталія Войтова

detector.media

попередня стаття4 січня НСПУ провела Різдвяні літературно-мистецькі зустрічі
наступна статтяУ Хмельницькому знешкодили понад 13 тонн російської літератури