2 лютого відбулася наукова конференція «Євген Гребінка – письменник, педагог, видавець», приурочена до 211-річчя від дня народження Євгена Гребінки, українського письменника, славетного байкаря.
Модератором конференції виступила заступник голови НСПУ Тетяна Фольварочна. Вона зосередила увагу зокрема на визначній ролі Євгена Гребінки у формуванні сучасної наукової думки. Також розповіла про життєвий і творчий шлях письменника, зокрема про його визначну громадсько-культурну роботу, зазначивши, що видатний український байкар 1834 року, після переїзду до Санкт-Петербурга, посів посаду чиновника та викладача у військових закладах, це дало йому змогу набути необхідного досвіду для подальшої літературної роботи. У своїй доповіді Т. Фольварочна зробила акцент саме на його викладацькій діяльності, оскільки за часів царату потрібно було використовувати «езопову мову», аби донести до звичайних людей правду про те, що діється в царській Росії. Є. Гребінці боліло те, що українську мову в російській імперії було занедбано, упосліджено й заборонено. Попри це він зміг створити гурток української літературно-мистецької інтелігенції. Т. Фольварочна зазначила, що, гуртуючи навколо себе прогресивну українську молодь, Є. Гребінка давав їй упевненість у собі, а тому й майбутнє.
На конференції виступила секретар по роботі з молодими авторами Юлія Бережко-Камінська. Вона зробила доповідь про те, що свого часу Є. Гребінка допоміг викупити з кріпацтва Т. Шевченка та 1837 року зібрав кошти і видав його «Кобзар» – книгу, яка згодом стала символом усієї України. Вона також розповіла про його потужну перекладацьку діяльність, бо саме Є. Гребінці належить перший повний переклад «Полтави» О. Пушкіна.
Українська поетеса Валентина Козак зазначила, що багатющий життєвий досвід дозволив видатному байкареві створити самобутній твори, де широко відображалося життя тодішньої України та порушувалися актуальні питання побуту, панівної верхівки – чиновництва, кріпацтва тощо. Є. Гребінка виступив як письменник-гуманіст, який гостро засуджував деформовану політику російської імперії, її нищення й пригноблення українського селянства.
Заступник голови Київської письменницької організації Борис Пономаренко докладно проаналізував деякі твори Є. Гребінки, знайшовши в них перегук із нашим часом і подіями, які відбуваються тепер в Україні, зокрема він зробив акцент на таких творах Є. Гребінки: «Пшениця», «Рибалка», романові «Чайковський» тощо.
За переконанням Б. Пономаренка, роман «Чайковський» – це вершина творчості Є. Гребінки, бо саме в ньому він зміг точно змалювати найважливіші й доленосні події України – Запорізьку Січ і долю українського козацтва. Б. Пономаренко зазначив, що роман написаний і виданий далекого 1843 року, проте злободенність тем, порушених у ньому, не втратили своєї актуальності й досі.
На заході з доповідями про значення творчої спадщини Є. Гребінки для сучасності виступив голова НСПУ Михайло Сидоржевський, письменник Микола Гриценко, поет Петро Засенко, поет В’ячеслав Гук та ін.
У фінальній промові письменник Борис Пономаренко, підсумовуючи вищезазначене, зауважив, що прогресивні погляди на життя Євгена Гребінки дали своєрідний поштовх для інших представників української інтелігенції – не мовчати, а боротися за свою мову і свій народ, стати світочами й провідниками у царстві мороку й тотальних принижень. Борис Пономаренко зазначив: «У підмурівок незалежності України Є. Гребінка поклав і свій камінь, і ми, покоління сьогоднішнє, маємо завжди про це пам’ятати».
Захід було проведено онлайн за місцем проживання кожного з учасників.
Пресслужба НСПУ
