“Саме поезія може спонтанно відреагувати, коли людині болить”, – так сказала Світлана Поваляєва, поетеса та громадська діячка, під час свого візиту до Козельщини у рамках спільного проєкту з Pen Ukraine “Інтелектуальні студії у Смарт Просторі”.
На зустрічі вона порушила тему поезії у воєнний час: її ролі як засобу для рефлексій та способу осмислення реальності.
На думку Світлани, поезію найважче підробити – адже читач одразу відчує нещирість. Лаконічна та коротка форма віршованого твору дає можливість виразити почуття ємко та так, щоб інші люди відчули, що це суголосно їхнім переживанням.
Поговорили і про те, що саме через травматичний досвід повномасштабної війни багато людей звернуло увагу на українську культуру. А деякі почали виражати свої почуття у віршованій формі і самі.
“Поезія не потребує фаху, це жива мова серця”, – переконана поетеса.
Сергій Пантюк, Артем Полежака, Борис Гуменюк – це українські митці слова, які зараз перебувають у лавах ЗСУ. Світлана Поваляєва наголосила на тому, як важливо те, що, навіть захищаючи Україну, вони знаходять час виразити свої почуття у поезії. А насамкінець поетеса зачитала вірші зі своєї нової збірки “Мінлива хмарність з проясненнями”, ілюстрацію до обкладинки якої створив Микита Тітов. У її віршах простежуються переживання через ракетні обстріли, біль від кадрів з Маріуполя та, звичайно, віра – Україна переможе.
Більше про поезію воєнного часу та познайомтеся з пронизливою творчістю Світлани Поваляєвої за посиланням: https://fb.watch/iPcCrBS8WX/
