Вихід у світ видання вибраних творів Філіппа Жаккотте «Зошит зелені» (Київ: Саміт-книга, 2020) українською мовою в перекладі професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Дмитра Чистяка – важлива подія в культурному житті України та цінний внесок у розвиток українського перекладу з романських мов. Власне, постать Ф. Жаккотте належить до кола найавторитетніших європейських письменників ІІ пол. ХХ ст., про що свідчить відзначення цього автора і Гонкурівською премією в галузі поезії, і Великою премією Французької академії,а також вихід друком його вибраних творів ще за життя у серії класичних видань «Плеяда» видавництва «Гаїмар». Поряд із тим, присудження літературних премій ім. Ф.Петрарки та ім. Ф.Шіллера свідчить про всесвітнє визнання франкомовного швейцарського письменника, який неодноразово потрапляв до списку номінантів на Нобелівську премію в галузі літератури.
Поетична Одіссея Філіппа Жаккотте тривала понад шість десятиліть і майже цілком представлена в цьому виданні. Екзистенціалістські тенденції початку 1960-х років, впливи німецького модернізму у збірці «Складники одного сну», своєрідне тлумачення впливу італійського герметизму та єнського романтизму, класичної спадщини від Данте до Музіля, від Іоанна у Христі до поетів-шістдесятників – все це витворює багатошарову тканину «слідів» (у розумінні Р. Барта), крізь яку постає авторський стиль. Така поліфонія, стилістичне розмаїття, міждисциплінарні філософські узагальнення, синтез мистецьких традицій – потребували від перекладача при відтворенні поезії римованої, ритмізованої, верлібрової та численних збірок поезій у прозі високої культури поетичного слова, багатого досвіду у відтворенні як лексично-стилістичного, так і образно-символічного рівнів художнього тексту, ґрунтовного опанування тих широких художніх засад, що живили авторську картину світу. Зауважимо, що з цим не простим, хоч і захопливим завданням Д. Чистяк успішно впорався, вочевидь, саме завдяки синтезу творчо-перекладацького та науково-романістичного підходів, адже виявленню структур і семантики художнього тексту присвятив він кандидатську (2012) і докторську (2019) дисертації, низку навчальних посібників і численні наукові розвідки.
Проте, звісно, наукова складова у збірці поєднується з талановитим художнім відтворенням: будучи одним із найбільш перекладених за кордоном сучасних українських поетів, Д. Чистяк плідно працює і в галузі літературного перекладу, про що свідчать зокрема видання «П’єси» (Премія НАН України, 2008), «Блакитний птах» (2011) та «Рання драматургія» Моріса Метерлінка (2015), «Твори» (Премія імені Максима Рильського Національної спілки письменників України, 2012; Премія «Сковорода» Посольства Франції в Україні) і роману «Адріанові спогади» (2017; Іменна стипендія Національного центру книжки Франції) Марґеріт Юрсенар, «Вибрані твори» Шарля Ван Лерберга (2013, Премія імені Пантелеймона Куліша), «Проїздом у Києві» Марселя Тірі (2016), «Падіння друге» Сильвіан Дюпюї (2016, Іменна стипендія Фонду «Про Гельвеція»), «Срібне століття бельгійської поезії» (2018) на музику Володимира Губи, «Вибрані п’єси» Жака Де Деккера (2019), а також спеціальні номери журналу «Всесвіт», присвячені бельгійській франкомовній літературі (Премія імені Миколи Лукаша Ars Translationis, 2015) й драматургії зокрема (2017). Велику роботу провадить Д. Чистяк для перекладу французькою мовою, зокрема ним уже опубліковано твори Тараса Шевченка (2014), Дмитра Павличка (2015), Бориса Олійника (2015), Івана Франка (2017), Івана Драча (2017), Павла Мовчана (2018; Премія імені Максима Рильського Кабінету міністрів України), чотири видання антології української поезії від Кобзаря до наших днів «Сонячні кларнети» (2013, 2014, 2021, 2022) та нова редакція «Історії українського народу» Михайла Грушевського у двох томах (2022); до друку подано й «Антологію української літератури від ХІ до ХІХ ст.» за редакцією родини Грушевських.
Загалом у творчому доробку Дмитра Чистяка – 83 окремих видання й понад 420 публікацій, чимало й із питань історії, теорії та критики перекладу. За внесок у розвиток французької культури Урядом Франції його нагороджено Орденом Академічної гілки (2020), а за внесок у поширення бельгійської літератури за кордоном – Премією в галузі художнього перекладу Федерації Валлонія-Брюссель Королівства Бельгія (2012). В Україні діяльність Д. Чистяка відзначалася Грантом Президента України, нагородами Національної академії наук України, Міністерства культури України, Міністерства освіти і науки України, Національної академії мистецтв України, Національної спілки письменників України, «Знаком пошани» Київської міської державної адміністрації тощо. Наукову, мистецьку і громадську роботу провадить Д. Чистяк у численних організаціях в Україні та за кордоном – як міжнародний секретар секції літератури Європейської академії наук, мистецтв і літератури (Париж), дійсний член Європейської академії наук і мистецтв у Зальцбурзі, Міжнародної літературної академії імені Міхая Емінеску, Міжнародної академії імені Леопольда Седара Сенґора, Томітанської академії, Спілки письменників Євразії та ПЕН-центру Королівства Бельгія, заступник Голови Київської організації Національної спілки письменників України, бере участь в Експертних радах Українського інституту книги та Департаменту соціальних комунікації при КМДА, Правлінні Асоціації викладачів французької мови України тощо.
Загалом, відзначаючи високий перекладацький рівень Д. Чистяка, його версифікаційну майстерність, доречно зауважити продовження ним традицій перекладацької та перекладознавчої романістичної школи, до якої в 1920-х роках у Київському університеті належали професори М. Калинович і С. Савченко і продовженої М. Рильським і Г. Кочуром у теоретичних працях і надзвичайно майстерних перекладах. Поряд із тим варто відзначити значну культурно-громадську роботу проф. Д. Чистяка над популяризацією творчої спадщини Григорія Порфировича – заснування Міжнародного фестивалю письменників-перекладачів імені Григорія Кочура в Ірпені, ініціювання появи вулиці імені Григорія Кочура в Києві за поданням Київської організації Національної спілки письменників України, уведення його спадщини у науковий і педагогічний обіг тощо. А тому все зазначене дозволяє високо оцінити видання вибраних творів Філіппа Жаккотте «Зошит зелені» (Київ: Саміт-книга, 2020) як визначного здобутку світової поезії українською в перекладі Дмитра Чистяка та рекомендувати його кандидатуру на здобуття Літературної премії імені Григорія Кочура Міністерства культури та інформаційної політики України, що стало б гідним пошануванням його плідного наукової, мистецької й культурно-організаційної діяльності.
Юрій Мосенкіс Почесний академік НАМ України Почесний громадянин Києва Заслужений діяч мистецтв України Ірина Лепетюк Доктор Університету Монпельє – ІІІ (Франція) Доцент КНУ імені Тараса Шевченка
