Після початку війни монумент Шевченку на могилі поета на Чернечій горі в Каневі не обкладали піском для захисту від російських ракет, бо боялися масштабного просідання ґрунту.
Про це кореспондентові Укрінформу розповіла генеральний директор Шевченківського заповідника в Каневі Валентина Коваленко.
“З початку війни головна думка була – як урятувати могилу? Міська рада привезла нам два КамАЗи піску. Але ніхто не знав, чи варто обкладати могилу. Як обкласти могильний курган із 11-метровим постаментом? До того ж верхній шар ґрунту на могилі й так осідає після реконструкції. У підсумку вирішили, що ховати Шевченка від відвідувачів не маємо права. Тим більше, що в усій Україні немає безпечного місця, куди би росіяни не могли вдарити ракетою”, – сказала Коваленко.
Генеральна директорка зазначила, що в перший рік війни відвідуваність Тарасової гори впала на 80%. У 2023 вона відновилася до довоєнних рівнів.
Водночас Коваленко підкреслила, що Музей Тараса Шевченка в Каневі через порушену гідроізоляцію вже 13 років заливає водою.
«Восени 2010 року, після літньої так званої реконструкції часів Януковича, вода потекла всередину. І нічого з цим не можна зробити. Під час дощу чи танення снігу потоки води біжать з гори просто в музей. Навіть я, жінка, знаю, що до будь-якого будинку треба так робити вимощення, щоби не потрапляла вода. У нас навпаки: біля стін — найнижча точка. Траплялося, що під час великої зливи виносили з музею 60 відер води. Це вже триває тринадцятий рік. Зараз частину території накрили німецькою водонепроникною плівкою», – сказала Коваленко.
Як повідомляв Укрінформ, у березні після річної перерви в Каневі на Черкащині відбулися урочистості до дня народження та смерті Тараса Шевченка.
ukrinform.ua
