Закарпатський будитель Олександр Духнович, 220-річчя з дня народження якого відзначається цьогоріч, увійшов в історію літератури історичного Закарпаття як перший драматург. Із двох п’єс, що дійшли до нашого часу, найбільше визнання отримала драма, яка була надрукована в Перемишлі у 1850 році окремою книжкою під такою назвою: «Добродѣтель перевысшаетъ богатство. Игра в трехъ дѣйствіях по простонародному изреченію въ ползу народа Карпато-Русского отъ Александра Духновича. Въ Перемышли 1850».
Цей твір літературознавці заслужено вважають найвдалішим у художній спадщині греко-католицького священика, до того ж він написаний пряшівським діалектом, а не російським язичієм, латиною чи угорською мовою, якими найбільше користувався Олександр Духнович.
Досі вважалося, що ця п’єса є вершиною художнього мислення будителя, хоча й вона страждає на слабу сценічність та дидактичність у стилі вже віджилого на той час сентименталізму. (Була вперше показана на професійній сцені Закарпатським муздрамтеатром у постановці Василя Шершуна під назвою «Покаяння». Він же створив і свій сценічний варіант драми).
Однак погляд на відому п’єсу Духновича може різко змінити нова інформація, яка оприлюднена в книжці «Ми діти преславної України (вибрані етнографічні та історичні праці Анатолія Кралицького)», що ‘побачила світ цього року у видавництві Українського католицького університету.
Ігумен мукачівського монастиря Анатолій Кралицький був добре знайомий з Олександром Духновичем і вважав себе його учнем, тож чимало відав з уст свого навчителя.
У дописі «Зі спогадів угро-руса 1850-х років» Анатолій Кралицький пише: «Щоби дати щось у руки не тільки дітям, а й дорослим, Духнович видрукував, крім календарів (на 1850-1854 рр.), два альманахи під заголовком «Поздравленіе русиновъ» і п’єсу «Добродѣтель превишаетъ богатство» (з німецької)…».
Ще ширше роз’яснення про згадану п’єсу Духновича Анатолій Кралицькій дає в пізнішому спомині «Із села. 10.VII.», опублікованому в «Листку» у 1888 році: «Кожного року з’являлася одна чи дві книжечки: «Краткій землеписъ…» (geographia), два альманахи «Поздравленіе русиновъ» на 1951 і 1852 рр., мелодрама «Добродѣтель превишаетъ богатство» (перероблена з німецької і пристосована до нашого життя)…».
Отже, маємо дві прямі згадки Анатолія Кралицького, який тісно спілкувався з Духновичем, що «Добродѣтель превишаетъ богатство» є не оригінальною п’єсою, а переробкою з німецької.
Слід зауважити, що в той час переробки були поширеним явищем. Сам Анатолій Кралицький переробляв прозові твори, зокрема швейцарського автора Генріха Цшокке. Робили ці й інші автори.
Залишається тільки знайти німецькомовний оригінал п’єси і порівняти його з тим, який залишив нам Олександр Духнович.
P.S. Презентація згаданого тому статей Анатолія Кралицького, які вперше видані українською літературною мовою, відбудеться в Закарпатській обласній науковій універсальній бібліотеці імені Ф.Потушняка, у вівторок, 17 жовтня, о 17.00 за участі упорядника Володимира Мороза.
