У Національній науковій медичній бібліотеці України відбувся творчий вечір із нагоди 190-річчя від дня народження Степана Руданського
63
…На могилі не заплаче
Ніхто в чужині,
Хиба хмаронька заплаче
Дощем по мені.
Ці слова, викарбувані на пам’ятнику на могилі знаного поета Степана Руданського у Ялті, лише частково відповідають дійсності. Бо маємо чимало прикладів ушанування письменника та його цікавої і самобутньої творчості. На Вінниччині, де майже дві сотні років тому народився Степан Руданський, працює «іменний» літературний музей, традиційними там стали дні сатири і гумору, присвячені земляку, існує Всеукраїнська літературна премія імені поета. Його іменем названі вулиці у багатьох містах України, зокрема і в Києві. У столиці також працює бібліотека сімейного читання імені Степана Руданського. А у Національній науковій медичній бібліотеці України свого часу започаткували проведення творчих заходів до річниць поета-романтика, лірика і сатирика.
Днями шанувальники його творчості відгукнулися на поважні 190 років від дня народження автора ліричних віршів та започаткованих ним гумористичних співомовок.
Безперечно, активну участь у цьому заході взяли письменники із Творчого об’єднання гумористів і сатириків Київської організації Національної спілки письменників України: Валерій Демченко, Тетяна Коноваленко, Валентин Шульга, Олександр Стаховський, Микола Дягіль. Також до них долучилися колеги по творчості Анатолій Качан, Петро Засенко, Алла Диба, Олександр Шугай, Микола Юрчишин, Іван Чорнозуб. Дуже приємно, що компанію господарям та гостям свята склав нащадок Руданського Олександр Боржковський.
Згадуючи непересічну творчість Степана Руданського, столичні поети і прозаїки заодно читали власні твори та подарували свої книжки для Національної наукової медичної бібліотеки України. А на завершення цього вечора ми всі отримали можливість разом заспівати відому пісню на слова «іменинника» «Повій, вітре, на Вкраїну».
Наш спільний захід став іще одним підтвердженням того, що гумор і сатира навіть у, за словами Тараса Шевченка, «врем’я люте» були, є і будуть. А вечір пам’яті Степана Руданського дав поштовх для початку підготовки до 200-річчя з дня народження знаного і шанованого в Україні поета-лірика, гумориста і сатирика.