У Києві відбулася презентація посібника, створеного за підтримки ЮНЕСКО, «Навчатися та вчитися за допомогою живої спадщини в Україні», який покликаний інтегрувати живу спадщину в освітній процес.
Про підсумки проєкту на пресконференції в Укрінформі розповіла заступниця міністра культури та інформаційної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.
«Проєкт «Навчатися та вчитися за допомогою живої спадщини в Україні» стартував у листопаді 2022 року. Ініціатива була підтримана фондом ЮНЕСКО і реалізовувалася протягом 2023 року. Незважаючи на повномасштабну війну, до нас надійшло дуже багато заявок. Більше 30 шкіл подали заявки, але за правилами тільки десять могли взяти участь у проєкті. Втім, ЮНЕСКО пішло назустріч і додало ще дві школи до цього проєкту», — розповіла заступниця міністра.
Участь у реалізації проєкту та написанні посібника взяли школи як із великих, так і з малих населених пунктів — Києва, Одеси, Львова, Конотопа, Соловичів, Біляївки, Копичіва тощо.
Проєкт передбачає використання у навчальних матеріалах з різних предметів прикладів культурної спадщини України. Кожна школа обирала якийсь елемент зі своєї місцевості, на основі чого було підготовлено 11 кейсів. До роботи залучалися носії культурних практик, при створенні власних навчальних кейсів учасники проєкту відвідували музеї, спілкувалися з майстрами різних ремесел.
Зокрема, навела приклад Бондар, у Львівській українській гімназії на уроках логіки використовують гуцульський орнамент вишивки. Петриківський розпис використовувався на уроках історії у Предславінській гімназії №56 Києва, клембівська вишивка — на уроках інформатики у Вінницькому ліцеї №18.
Як зазначила на пресконференції начальниця відділу змісту освіти, позашкільної та виховної роботи МОН Світлана Фіцайло, цінність проєкту полягає у його практичності.
«В ході реалізації проєкту були створені методологічні матеріали. Це своєрідна покрокова інструкція для вчителя, як залучати живу спадщину в освітній процес і як використовувати елементи нематеріальної культурної спадщини в окремих предметах, які безпосередньо не стосуються мистецтва, історії чи літератури, в таких предметах, як фізика, математика, біологія», — сказала Фіцайло.
За її словами, проєкт та посібник є важливою складовою реформ у сфері освіти і стануть у пригоді тим здобувачам освіти, які через російське вторгнення вимушені перебувати за кордоном.
«В умовах реформи освіти, в умовах повномасштабної російської агресії, коли значна кількість дітей знаходиться за кордоном, цей проєкт набуває ще більшого значення. Щоб не втратити звʼязок з Україною, ми організовуємо їм дистанційне навчання, створюємо спеціальні програми. Ці матеріали також будуть корисними для забезпечення доступу до української освіти, до української культурної спадщини», — додала посадовиця.
Своєю чергою директорка відділу освіти 2030, ЮНЕСКО Мін Чон Кім, відзначила, що імплементування живої української спадщини в дисципліни, які прямо не пов’язані з нею, дасть змогу не тільки зберегти її, а й полегшити опанування шкільних предметів, Організатори очікують, додала вона, що цей проєкт зможе утвердити українську ідентичність серед молоді.
«Це є свідченням формування стійкості, сприяє формуванню ідентичності та її неперервності серед учнів і студентів, що є вкрай важливим в умовах нестабільності», — сказала Мін Чон Кім.
Проєкт реалізовувався у співпраці ЮНЕСКО, Міністерства культури та інформаційної політики, Міністерства освіти і науки, Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, Кафедри ЮНЕСКО з наукової освіти та APS Net Schools in Ukraine.