17–23 червня 2024 року в Івано-Франківську відбувся перший Український шекспірівський фестиваль, до якого долучилися театри з Італії, Молдови і Польщі, та шекспірознавці з Болгарії, Великої Британії, Канади, Ірландії, Польщі, Румунії, США. Україна приєдналася традиції проведення шекспірівських фестивалів, історія яких налічує понад 250 років.
Прикметною рисою Українського шекспірівського фестивалю стало органічне поєднання власне мистецької і науково-освітньої складових. До організації останньої були безпосередньо причетні Український шекспірівський центр та Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, зокрема, провідний науковий співробітник відділу зарубіжних і словʼянських літератур, професор Наталія Торкут, аспірантка цього відділу Світлана Дейнека та науковий співробітник відділу зарубіжної україністики, доцент Юрій Черняк.
Генеральний директор Українського шекспірівського фестивалю Ростислав Держипільський
Ідея проведення в Україні фестивалю, сфокусованого на постаті та творчості англійського генія, виникла після неодноразових відвідин нашими шекспірознавцями та театрознавцями Крайовського шекспірівського фестивалю в Румунії (2010, 2012, 2014, 2016, 2018). Генеральним директором українського фестивалю став харизматичний Ростислав Держипільський, народний артист України, Лауреат Шевченківської премії, талановитий режисер, наділений неймовірною креативною енергією й потужним емоційним потенціалом. Попри всі виклики війни і брак державного фінансування, він зібрав натхненну команду однодумців-ентузіастів, яка блискуче втілила в життя мрію про шекспірівський фестиваль в Україні. Промовистий логотип «IF Shakespeare UA» закодовує і назву міста, де реалізується проєкт, і водночас стимулює інтерес до фестивалю, натякаючи на унікальність українського Шекспіра – «якби Шекспір був в Україні / яким міг бути Шекспір, якщо був би в Україні».
Концепція академічної складової фестивалю (кураторка науково-освітньої програми – Наталія Торкут, програмна директорка – Ірина Чужинова) вибудовувалася з огляду на продуктивність міждисциплінарного альянсу між літературознавством і театром, а також на готовність зарубіжного шекспірознавства, яке сьогодні активно підтримує Україну в її боротьбі з російським агресором, долучитися до науково-освітніх подій, відтак – розповісти світові про українську театральну шекспіріану, що в умовах війни демонструє вітальний потенціал культури та зміцнює резильєнтність нації.
Спектр науково-освітніх заходів був доволі широким. Публічні лекції відомих шекспірознавців Ніколети Чінпоеш («Who needs Shakespeare festival?»), Майкла Добсона («Shakespeare and art») акцентували увагу на тому, як англійський ренесансний драматург протягом чотирьох століть впливає на розвиток мистецтва, інтелектуально-духовний поступ цивілізації і змінює культурні ландшафти.
Великий інтерес присутніх викликала проблема театральності шекспірівських перекладів, якій було присвячено низку заходів, зокрема публічне інтерв’ю з письменником і перекладачем Юрієм Андруховичем, модерований Дарією Москвітіною круглий стіл «Європейський досвід театральних перекладів Шекспіра», участь у якому взяли відомі вчені Анна Ковальче-Павлік (Польща), Ема Вирубалова (Ірландія), Бойка Соколова (Болгарія), Богдан Корнелюк (Україна), режисер Явор Ґардєв (Болгарія), та панельна дискусія «Театральність українських перекладів Шекспіра: історія і сучасність», ключовими спікерками якої стали Наталія Торкут і Лада Коломієць.
Своєрідним продовженням цієї розмови став круглий стіл «Візуалізація Шекспірового слова в ілюстраціях Владислава Єрка: семантика і семіотика» (модераторки: Наталія Торкут, Дар’я Лазаренко), де обговорювалася специфіка перекодування Шекспірових смислів засобами книжкової графіки. До речі, у фоє театру протягом фестивалю проходила виставка ілюстрацій Владислава Єрка, який, на думку Майкла Добсона, є одним із найоригінальніших художників-інтерпретаторів Шекспірового слова.
Тематика багатьох заходів академічної частини фестивалю була зумовлена реальними запитами сучасного театрального життя. Серед них – майстерклас із субтитрування вистав за творами Шекспіра (модератор: Вікторія Марінеско, ключовий спікер заходу – Сорін Казаку, Крайова, Румунія). Під час заходу про особливості своєї роботи над підготовкою субтитрів для представлених на цьому фестивалі вистав розповіли Євгенія Канчура («Макбет»), Дар’я Москвітіна («Гамлет»), Наталія Криницька («Ромео і Джульєтта»), Вікторія Марінеско («Буря»). Великий інтерес і практиків театру, і шекспірознавців викликала презентація арттерапевтичного методу Келлі Хантер, директорки Лондонського театру «Флейта», членкині Ордену Британської Імперії. За допомогою мови Вільяма Шекспіра та сенсорних ігор, Келлі Хантер працює з людьми, котрі мають розлади аутистичного спектру і посттравматичний стресовий розлад, допомагаючи їм подолати проблеми з комунікацією. Слід нагадати, що з перших днів повномасштабного вторгнення театр «Флейта» активно працює з українськими дітками, які мають розлади аутистичного спектру і ПТСР.
Динамічною й інспіруючою виявилася також і панельна дискусія «Шекспірівські театральні постери: реклама чи мистецтво?» (модератор: Світлана Дейнека, ключова спікерка – Сабіна Ласковска-Хінц (Гданськ, Польща). Учасники цієї дискусії дізналися про оригінальні стратегії створення шекспірівських афіш, про вибір концептуальних образів і візуальних метафор, про залучення складної типографії і роль колірної символіки у формуванні очікувань від вистави.
Представлені в рамках фестивалю шекспіроцентричні презентації мали на меті розповсюдження інформації про українські наукові й перекладацькі ініціативи. Презентація віртуального музею «#Гамлет_ UA: дія І, сцена 1943» (спікери: Роман Лаврентій, Максим Бричка; модератор: Наталія Торкут) продемонструвала наскільки плідною може бути інтелектуально-креативна взаємодія представників різних наук і працівників музеїв.
Ідея створення цього віртуального проєкту, присвяченого прапрем’єрі «Гамлета» (Львів, 1943, режисер Йосип Гірняк), належить професорці Майї Гарбузюк (1965-2023), яка стояла біля витоків Українського шекспірівського фестивалю й була однією з його натхненниць. Максим Бричка познайомив присутніх зі структурою й навігацією музею, акцентував увагу на білінгвальності інформаційного супроводу експонатів, висвітлив контент виставкових залів. Кожен охочий може переглянути віртуальну експозицію за посиланням https://www.artsteps.com/view/657d8dcb3e7698b59c6de2a7. Літературну складову фестивалю доповнили важливі презентації двох новітніх шекспіроцентричних видань: презентація першого тому тритомника «Шекспір українською по той бік Залізної Завіси» (упорядник і редактор Марко Роберт Стех) та українського перекладу роману Меґґі О’Фаррел «Гамнет», здійсненого Євгенією Канчурою.
Упродовж фестивалю глядачі мали змогу переглянути 10 шекспірівських вистав як українських, так і закордонних театрів. Чимало емоційних обговорень викликала постановка «Коріолана», здійснена Національним академічним театром імені Івана Франка (режисер Дмитро Богомазов).
Неоопера-жах «Гамлет» та постапокаліптична вистава «Romeo & Juliet» Ростислава Держипільського, що є сміливими експериментами з добре відомими трагедіями Великого Барда, назавжди закарбуються в памʼяті глядачів.
Незабутнє враження справила вистава «Буря» у постановці Оксани Дмитрієвої, створена у співпраці трьох українських театрів (Національного драматичного театру імені Марії Заньковецької (Львів), Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. Афанасьєва і Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра).
Увазі гостей фестивалю були представлені також трагедія «Гамлет» – режисерська робота Ольги Ларіної та Дениса Мартинова, у виконанні Київського академічного театру на Печерську, аскетична комедія «Сон літньої ночі» (режисер Андрій Білоус) Київського національного академічного Молодого театру.
Уривки з комедій Шекспіра під назвою “Date with William” представили неймовірно талановиті студенти І курсу акторського відділення ПНУ імені Василя Стефаника (керівники курсу Ростислав Держипільський, Надія Левченко). Юні актори вразили глядачів своєю майстерністю, сценічною грою, пластикою, музичними здібностями, палітрою емоцій. Не залишила глядачів байдужими ще одна студентська постановка «Matulka», в основі якої – трагедія В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», презентована акторами театральної академії імені Александра Зельверовича (Варшава, Польща). Відеозаписи, музика та анімація, використані в цій виставі, актуалізують вічні проблеми взаємопорозуміння батьків і дітей.
Молдовський «Театр Без Імені» (режисер Міхай Церне) представив сучасне втілення «Макбета», поєднавши певні елементи однойменних п’єс Вільяма Шекспіра та Ежена Іонеску. Ця вистава перегукується з подіями російсько-української війни і викриває злочини особи, у якій глядач упізнає дії кремлівського диктатора.
Актори італійського театру «The English Theatre Company and La Riabalta Teatro» приїхали до Івано-Франківська з виставою «Гамлет. Подвійна гра», в котрій гармонійно переплітається гумор, Шекспіроврепліки та філософію найвідомішої трагедії Стретфордського генія.
Про успіх цього масштабного проєкту в Івано-Франківську свідчать численні відгуки його гостей і учасників, а також той факт, що тепер Україна стала членом Європейської мережі шекспірівських фестивалів. Невдовзі, як відзначила головна співредакторка «The Palgrave Encyclopedia of Global Shakespeare» Ема Вирубалова (Дублін, Ірландія), розлога стаття про перший в Україні шекспірівський фестиваль з’явиться на сторінках цього авторитетного шекспірознавчого видання. Рецензії на окремі вистави зголосився надрукувати журнал “Shakespeare Bulleten”. Маємо глибоке переконання, що проведення шекспірівських фестивалів в Україні стане доброю традицією.