«Недописані»: в Україні запустили проєкт памʼяті людей літератури, убитих росією

14

У День памʼяті захисників, які загинули у боротьбі за Україну, запустили проєкт памʼяті людей літератури, чиї життя забрала росія. Про це повідомили у соцмережах проєкту.

З початку російсько-української війни у 2014 році російська агресія забрала життя понад 150 українських літераторів — письменників, поетів, перекладачів, літературознавців та інших діячів книжкової сфери. Проєкт «Недописані» створений для вшанування їхньої пам’яті та збереження їхніх голосів.

«Недописані» присвячений тим, чиї літературні шляхи були трагічно обірвані війною. Автори проєкту Олена Герасим’юк і Євген Лір зібрали історії, твори та спогади про загиблих, щоб не дати їхнім голосам зникнути. Вони звертаються до громадськості з проханням поділитися інформацією про тих літераторів, які стали жертвами російської агресії.

Невдовзі проєкт почне знайомити широку авдиторію з історіями цих людей, їхніми роботами та натхненням, а також тим, що їх тривожило і боліло. Підписатися на новини проєкту можна також через Instagram.

Раніше у коментарі Читомо Євген Лір розповів, що пошук загиблих літераторів відбувається по-різному: коли гине людина літератури, відома в інфопросторі військових і письменників, він та Олена Герасим’юк дізнаються про це одразу — із новин, соцмереж і чатів. До таких можна віднести Максима Кривцова, Вікторію Амеліну, Василя Паламарчука, Гліба Бабіча тощо.

«Наступний рівень — новини про людей літератури, що загинули раніше. Для цього найчастіше вистачає пошукових систем із чіткими налаштуваннями запитів. Приміром, є Назар Штахета, який працював технічним редактором і верстальником видавництва “Наш Формат”. Він встиг долучитися до випуску 65 (!!!) книжок за три роки роботи у видавництві. Список офіційний, отримали за запитом від самого видавництва. Далі — рівень пошуку тих, хто “писав вірші/прозу”. Тобто людей, яких не називають літераторами у некрологах, але зазначають, що “писав, мріяв видати книжку/ збірку”», — повідомив Євген Лір.

За його словами, часто рукописи таких авторів посмертно видають їхні рідні і презентують на локальному рівні.

 

 

Запропонувати імена до нього можна у коментарях до цього допису або написавши на фейсбук та твіттер-сторінки Євгена Ліра і Олени Герасим’юк. Також до проєкту можна долучитися на волонтерських засадах.

Олена Герасим’юк — поетка, письменниця, парамедикиня добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри», волонтерка.

Євген Лір — письменник, перекладач, співзасновник проєкту «Твоя підпільна гуманітарка» й однойменного видавництва, військовий, волонтер.

Як повідомлялося, перелік Олена Герасим’юк і Євген Лір почали складати навесні 2023 року.

Читайте також: Військові, перекладачі, журналісти, книгарі, поети: кого відняв у нас 2023-й

Зображення: соцмережі проєкту

ОЛЕСЯ БОЙКО

chytomo.com

попередня статтяПобачило світ нове число журналу «Київ»
наступна статтяУ столиці перейменували провулок на честь Максима Кривцова