9 вересня в Національному музеї літератури України відбулося вшанування пам’яті Михайла Коцюбинського, приурочене до 160-річчя від дня народження письменника.
На урочистий захід завітали відомі українські письменники, шанувальники творчості знаного майстра прози.
Модератором заходу був відомий український письменник Станіслав Шевченко.
Також захід відвідали Михайло Сидоржевський, В’ячеслав Гук, Борис Пономаренко, Ніна Шаварська та багато інших.
Ін. докладно розповів про складний життєвий і творчий шлях Михайла Коцюбинського, про його непросту долю непересічної особистості, яка творила літературу світового рівні в жахливих умовах царату. «Читаймо Коцюбинського», – закликав пан Станіслав, бо він залишив нам не лише надпотужну прозу світового рівня, а й доказ того, що ми нація, гідна пошанування. Пан Шевченко прочитав нарис «В путах шайтана» і розповів історію його створення:
письменник приїхав до Криму для роботи інспектором філоксерного комітету на виноградниках Південного берега, де зацікавився життям і побутом кримських татар, що й лягло в основу його творів даного циклу. У нарисі «В путах шайтана» (1899) на першому плані виступає звичайна сільська дівчина Емене, яка прагне вирватись з-під влади вікових морально-побутових устоїв у якийсь новий світ. Свободу вона бачить у житті «гяурів», що здаються їй вільними, красивими у своїй самостійності, та в «європейках», що не ховають обличчя. Автор порушує питання становища східної жінки в тогочасному суспільстві. Окремої уваги заслуговують описи кримської природи і моря, якими М. Коцюбинський прикрасив своє оповідання, помережавши ними весь текст твору: «А далі було море. Блакитне, сліпучо-блакитне, як кримське небо, воно мліло у спеці літнього дня, дихало млою і, делікатними тонами зливаючись з далеким небосклоном, чарувало й вабило у свою чисту, теплу й радісну блакить…». Також пан Станіслав представив новелу Михайла Коцюбинського «У грішний світ» та образок «Він іде!», зазначивши, що письменник давно хотів написати про життя ченців у монастирі. Навіть мав думку поселитися там, аби зсередини пізнати життя цих людей. Спостерігаючи за монахинями, Михайло Коцюбинський і створив новелу «У грішний світ». Твір побудований за принципом антитези: з одного боку, похмурий жіночий монастир, схований серед одвічних борів на дні глибокого міжгір’я, де процвітають рабська праця й приниження людської гідності, а з другого — вільний, «принадний, веселий, у сяйві, як мрія», «грішний світ». Молоді жінки свого часу втекли від мирського життя, сподіваючись знайти у монастирі святість, спокій для душі, але потрапили в пекло на землі.
Тому інколи вартує побувати у монастирі, щоби зрозуміти для себе, де насправді знаходиться грішний світ – підсумував С. Шевченко.
В образку «Він іде!» бачимо картину єврейського містечка, охопленого жахом і відчаєм. Євреї збираються разом, обговорюючи, як діяти далі. Одні кажуть сидіти тихо, щоби не провокувати чорносотенців. Інші налаштовані більш рішуче. Вони впевнені, що лише збройний опір з їхнього боку може врятувати ситуацію. Пан Станіслав підкреслив, що
особливість даного образку в тому, що там немає безпосереднього змалювання подій, їх ми бачимо через сприймання й розповіді окремих дійових осіб. У творі «Він іде!» виявляється уміння М. Коцюбинського змальовувати масу, народ не як суцільну безлику юрбу, а чітко індивідуалізовану. Страх і безпорадність персонажів конкретизуються письменником у тонко спостережених подробицях, вихоплених із загальної картини й висунутих на передній план.
Письменник Борис Пономаренко підкреслив, що в контексті сучасності проза Михайла Коцюбинського дуже актуальна, бо вона відбиває всі надскладні духовні процеси українського суспільства.
Також на заході відбулася презентація виставки ілюстрацій відомої художниці Олени Кульчицької до повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».
Олена Львівна Кульчицька – знана українська мисткиня, яка більш ніж сотню років тому як вихор увірвалася в художнє життя Львова і стала першою жінкою, що отримала мистецьку освіту на теренах Галичини. У 1929 році Державне видавництво України замовило Олені Львівні створити ілюстрації до повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків», згодом, цього ж року, було видано однойменну повість письменника з ілюстраціями художниці, а оригінали робіт передано до фондів Вінницького літературно-меморіального музею М.М. Коцюбинського.
До експозиції увійшов 31 графічний твір. Ця серія ілюстрацій львівської мисткині стала невіддільною частиною візуального сприйняття видатного твору Михайла Коцюбинського. За словами письменника В’ячеслав Гука, ілюстрації вирізняються яскравим відображенням народних звичаїв, одягу та побуту гуцулів. Вона вдало передала атмосферу Карпат та містичний, іноді навіть магічний світ, описаний Коцюбинським.
Михайло Сидоржевський підкреслив, що вшанування пам’яті Михайла Коцюбинського під час війни – це теж боротьба українського народу проти російських загарбників, і кожен, присутній на цьому заході, є частиною цієї загальної боротьби.
Пресслужба НСПУ