У Києві відбувся ювілейний благочинний творчий вечір Ніни Шаварської
4
9 червня у Києві в МЦКМ (Жовтневий палац) відбувся ювілейний благочинний творчий вечір відомої української журналістки і письменниці Ніни Шаварської «Не встигну розлюбити».
Концерт організували на відновлення Будинку письменників України, який 1 січня 2025 року зазнав значних руйнувань внаслідок російської повітряної атаки.
Захід відбувся за підтримки ТОВ «АГЕНЦІЯ ІВЕНТІВ „САДИБА МЬЮЗІК“» та Національної спілки письменників України.
Привітати ювілярку прийшли її друзі, знайомі, колеги, прихильники її творчості й усі ті, хто цікавиться сучасною українською поезією і кому не байдужа українська культура.
Модератором зустрічі була директорка ТОВ «АГЕНЦІЯ ІВЕНТІВ „САДИБА МЬЮЗІК“» Ірина Коваленко, яка зазначила, що поезія Ніни Шаварської –глибинна й самобутня, вона на часі, бо справжня, а тому має лунати з найбільших сцен України. Також пані Ірина докладно розповіла про життєвий і творчий шлях ювілянтки, яка написала 10 поетичних збірок, а 300 її віршів стали піснями – вони є в репертуарі відомих співаків та музичних колективів. Іще Ірина Коваленко розповіла про те, як давня випадкова зустріч Ніни Шаварської з видатним Борисом Олійником стала для неї доленосною: великий метр своїми щирими словами підтримки благословив пані Ніну на плідну творчу діяльність, відзначивши її талант. Також пані Коваленко підкреслила, що російський злочинний удар по Будинку письменників – став ударом по храму душі, по українській ментальності, традиції, і прочитала вірш Ніни Шаварської «Мені приснилась мама молодою…».
Ніна Шаварська прочитала свій вірш «Біле сяйво на білім папері…» й розповіла про те, що складати вірші почала ще школяркою, що ще з дитинства відчула в собі потужну силу слова, яка потім утілилася у віршах.
У концерті взяли участь митці, які прочитали вірші й виконали пісні на слова Ніни Шаварської, зокрема відомий український бандурист і співак Роман Лілея виконав пісню «Господи, дай нам всім сили…»; народний артист України Анатолій Паламаренко прочитав вірші ювілярки «Розпечена безодня» і «Зелені святки»; відомий український співак Павло Скляров натхненно виконав щемливу пісню «Ластівка»; народний фольклорний ансамбль «Червона калина» виконав пісню «Хата мого дитинства»; прозвучав вірш Ніни Шаварської, який вона присвятила видатній українській співачці Раїсі Кириченко (1943–2005); співачка Юлія Мартинова-Любецька виконала пісню «Як вам, матусю, в рідному селі?..»; на знак пошани до славетного українського композитора, поета-пісняра, народного артиста України Мар’яна Гаденка (1955–2021) прозвучав запис у його виконанні пісні «Вдова в чорному йде по вулиці» на слова Ніни Шаварської – це болюча присвята дружинам героїв-ліквідаторів Чорнобильської катастрофи; виступив театр пісні «Ладоньки»; акордеоніст Ігор Заводський майстерно виконав тему з кінофільму «Список Шиндлера» , а також «Libertango» аргентинського композитора Астора П’яццоли (1921–1992); українська співачка Наталя Шинкаренко потішила піснею «Я колись тут була…»; народний артист України Станіслав Городинський і танцювальний колектив «Молодощі» виконали пісню «Побудь зі мною»; співачка і письменниця Світлана Касьяненко заспівала пісню «Засміялось сонце…»; авторка-виконавиця Тетяна Мирошниченко заспівала пісень «Без тебе ніч», «Я ніколи нікому тебе не віддам».
Також виступили такі українські виконавці, як Олег Даллас, Олександр Василенко, Леся Королик, Оксана Нестеренко, Світлана Мирвода та інші.
У фінальній частині концерту прозвучала пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» на слова Тараса Шевченка у виконанні відомої української співачки Олени Кулик.
У ніч проти 9 червня росія здійснила черговий злочинний напад на територію суверенної України, застосувавши силу-силенну зброї і спричинивши чергові руйнування і жертви, але вже надвечір, у самому серці столиці, у старовинній і затишній будівлі відбувся знаковий для нашого надскладного і драматичного часу благодійний концерт, який об’єднав трепетними й натхненними, сповненими краси й печалі піснями й віршами Ніни Шаварської серця не лише палких шанувальників сучасного українського мистецтва, а й справжніх патріотів України, які усвідомлюють надважливу місію української культури під час війни і те, що лише спільними зусиллями можна її зберегти й передати прийдешнім поколінням.
