Війна не поставила український літературний процес на паузу. Всупереч усьому українці читають — навіть у зоні бойових дій.
Суспільне Культура розповідає, які книжки обирають наші військові на передовій.
Цю добірку сформовано з рекомендацій письменників Ярини Чорногуз та Артура Дроня, журналіста Сержа Хуцану, платформи «Культурний Десант» та бійців «Хартії».
На передовій (не) читають
Здавалося б, на фронті не до книжок. У минулому журналіст The Village, а тепер військовослужбовець Серж Хуцану розповів, що в зоні бойових дій складно зосередитися на читанні:
«Читати на позиції не те щоб дуже хочеться, коли ловиш обличчям КАБи, ФАБи, стволку, FPV, а тобі ще треба виконати поставлене завдання, утримувати позицію і не вмерти до ротації».
Олександр (Терен) Будько, який демобілізувався через травму в 2022-му, також поділився, що небагато його побратимів та посестр читали — і здебільшого це була художня література.
Попри це, в межах ініціативи «Подаруй книгу на фронт» від «Культурного десанту» військовим із 2024 року передали вже понад 34 тисячі видань. Керівник проєкту Андрій Овчарук нещодавно прокоментував, що військові читають усе — від складного нонфікшену до манхв. Найзатребуваніші жанри — історія й популярна психологія. Також є попит на фантастику, фентезі та детективи.
Андрій Овчарук наголошує: для багатьох військових книжка — це зона комфорту, тож вони читають, щоб не забувати про життя поза пеклом війни.
Власну бібліотеку має й 13-та бригада НГУ «Хартія» — військова журналістка Оксана Паращак розповіла нам, які книжки беруть там військовослужбовці.
Які книжки обирають українські військові
«Світлий шлях», Станіслав Асєєв
Український журналіст Станіслав Асєєєв 28 місяців пробув бранцем тюрми бойовиків «ДНР» — «Ізоляції» в Донецьку. Вона розташовується на території колишнього заводу, де до вторгнення Росії був артфонд «Ізоляція».
Автор розповідає про жорстоке місце, яке розділило його життя на до та після. Окрім цього, «Світлий шлях» — це документальне свідчення про воєнні злочини, які вчинила Росія над українцями.
«Ця книжка — не про війну. Сучасний концтабір просто у центрі Донецька, про який йдеться у книзі, вмонтовано у війну – і все ж мова принципово про інше. Кількість страждань та жорстокості, які відбуваються у таємній тюрмі МГБ, ставить питання про те, чи існує межа, яку людина переступити не здатна. Катування електричним струмом, пісні полонених при цьому, зґвалтування та гавкіт людей під нарами можуть здатись нічим на фоні звикання до цього. Останнє страшніше, коли особистість живе лише помстою, а в іншому не відрізняє себе від тварини. Але «Ізоляція» — таємна в’язниця катів — ще й інкубатор сенсів: у постійному шоку та стресі людина має визначитись, що для неї дорожче — крихке існування або тверда смерть», – наголосив автор.
Книга «Світлий шлях» Станіслава Асєєва. Олена Зашко
«Людина в пошуках справжнього сенсу», Віктор Франкл
Віктор Франкл — психіатр, психотерапевт, філософ єврейського походження. Він пережив перебування в нацистському гетто Терезієнштадт та таборі смерті Аушвіц: хвороби, голод, постійну загрозу смерті й втрату близьких.
Франкл проаналізував поведінку інших в’язнів та сформував стратегії, як у подібних кризових ситуаціях зберегти ясність розуму та життєлюбство. Автор запевняє читачів, що після віднайдення сенсу існування людина отримує сили, щоб здолати випробування.
Книга «Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі» Віктора Франкла. КСД
«Амадока», Софія Андрухович
Головний герой роману втратив пам’ять після тяжкого поранення на російсько-українській війні. Повністю дезорієнтованого солдата знаходить жінка: вона вважає його своїм чоловіком, який зник безвісти в зоні бойових дій, і намагається відродити спогади героя.
Назва книжки відсилає до озера Амадока, яке, згідно з середньовічними картами, раніше розташовувалося на теренах сучасної України. Про нього згадував у своїх історичних працях навіть Геродот — але з плином часу таємниче озеро зникло з нашої мапи.
«Амадока» — третій роман Софії Андрухович, який опублікувало «Видавництво Старого Лева» у 2020-му. Авторка писала роман протягом трьох років.
Книжка «Амадока» Софії Андрухович. Амадока. Видавництво Старого Лева
«Вірші з бійниці», Максим (Далі) Кривцов
Максим (Далі) Кривцов пішов на війну добровольцем у 2014 році, а у 2022-му повернувся до лав ЗСУ.
У 2023-му він видав збірку «Вірші з бійниці» — згодом PEN Ukraine визнав її однією з найкращих українських книжок року.
Сьомого січня 2024 року стало відомо, що Максим Кривцов загинув на фронті. Не стало й рудого кота, про якого Далі написав одну зі своїх останніх поезій.
Незадовго до смерті Далі ділився роздумами про свою збірку:
«Робота над книгою тривала понад рік. З того часу я замінив більш ніж половину віршів, які були спочатку. Хочу подякувати «Нашому Формату» й усім, хто працював над книгою. Вона, на мою думку, досить гарна: проілюстрована фотографіями з плівки, із записаними віршами від руки, із майже порожніми сторінками, на яких можна написати свій вірш або проілюструвати мій. Маю кілька мрій, наприклад, щоб Підпільний стендап провів презентацію книги: і нагадав усім про війну, і мені допоміг. Можна поєднати таку подію із якимось потрібним збором».
У березні 2024-го в Києві відбулася презентація книжки з урахуванням побажань автора.
Відомо, що Кривцов на передовій почав писати роман, який так і залишився незакінченим.
Книга «Вірші з бійниці» Максима Кривцова. Фото: Влада Прізова/Суспільне
«Я бачу, вас цікавить пітьма», Ілларіон Павлюк
У центрі оповіді — кримінальний психолог Андрій Гайстер, який приїжджає в богом забуте село Буськів Сад, щоб розслідувати зникнення маленької дівчинки.
На місці герой дізнається, що це не перший моторошний випадок у селі — а керує цим беззаконням таємничий маніяк на прізвисько Звір.
Це абсолютний бестселер «Видавництва Старого Лева»: читачі купили вже понад 100 тисяч примірників психологічного трилера Ілларіона Павлюка.
Книга «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка. Сайт видавництва «ВСЛ»
«Тигролови», Іван Багряний
Пригодницький роман Івана Багряного розповідає історію Григорія Многогрішного – молодого українського інженера-авіатора, засудженого радянською владою до 25 років ув’язнення. Під час етапування він здійснює відчайдушну втечу з «ешелону смерті», стрибаючи з потяга в сибірську тайгу.
Після боротьби за виживання у диких нетрях Григорій знаходить притулок у родині Сірків — українських переселенців, які живуть у гармонії з природою та полюють на тигрів. Тут він знаходить не лише прихисток, а й кохання. Проте майор НКВС Медвин має намір знайти та знищити Григорія.
«Тигролови» — справжній хіт української класики, який за останні кілька років перевидали в різноманітних дизайнах безліч вітчизняних видавництв.
Пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови». Видавництво «Основи»
«Пригоди бравого вояка Швейка», Ярослав Гашек
Культовий роман чеського письменника Ярослава Гашека — це сатира на військову бюрократію, абсурд війни та суспільні порядки Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни.
Головний герой Йозеф Швейк — простодушний, але спостережливий і винахідливий солдат, який, опинившись на фронті, постійно потрапляє в абсурдні ситуації. Книга містить чимало діалогів, анекдотів та відступів від основного сюжету, які створюють атмосферу живої балачки в шинку чи казармі.
Книга «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека. Видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га»
«Бунт проти імперії: українські шістдесятники», Радомир Мокрик
У цій монографії історик Радомир Мокрик розповідає трагічну історію українського шістдесятницва, охоплюючи цілу низку культурних явищ та постатей.
«Заглиблення у світ, який всупереч правилам радянського тоталітарного режиму засновувався на принципах солідарності, взаємопідтримки та поваги між непересічними молодими талантами», — йдеться в описі книги.
Дослідження Мокрика базується на роботі з архівними фондами та рідкісними історичними матеріалами.
Книга «Бунт проти імперії: українські шістдесятники» Радомира Мокрика. Видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га»
«Найдовша подорож», Оксана Забужко
В есе «Найдовша подорож», яке вийшло у 2022 році, Оксана Забужко розглядає причини російсько-української війни — як у новітній історії незалежної України, так і в 300-літньому колоніальному минулому.
Есе спрямоване насамперед на західну авдиторію, яка, за словами авторки, здебільшого досить поверхнево розуміє українсько-російські відносини.
«Що лишається письменникові, коли війна висмикує його з робочого кабінету і виносить у повітря, в чужу країну, в наскрізне «ніде» між небом і землею, ставлячи на паузу?.. Пам’ять. Мова. Запас нерозказаних історій», — йдеться в анотації.
Нагадаємо, що у 2023 році Катажина Котинська, яка переклала «Найдовшу подорож» на польську, отримала Drahomán Prize.
Книга «Найдовша подорож» Оксани Забужко. Видавництво «Комора»
«Моя УПА», Любов Загоровська
Книга містить 39 розповідей-монологів про бійців УПА або людей, які допомагали їм боротися за незалежність. У тексті збережено автентичну й живу мову героїв.
«Книжка не має жодної літературної вартості, однак вона і не претендує на неї. Авторка пояснює такий формат тим, що навмисне хотіла зберегти автентику, й не хотіла, аби тексти були «літературно прилизаними»», — йдеться в рецензії на книгу від «Локальної історії».
Книга «Моя УПА» Любові Загоровської. ВСЛ
«Депресія — прокляття сильних», Тім Кантофер
Доктор психіатрії Тім Кантофер на прикладах своїх пацієнтів розповідає про механізми виникнення депресії, симптоми, причини та методи лікування. Окрім цього, він розвіює поширені міфи про цю хворобу, яку часто вважають просто «поганим настроєм».
«Недарма кажуть, що лиш той перемагає у двобої, хто знає про ворога все», — пише в анотації до книги.
Книга «Депресія — прокляття сильних» Тіма Кантофера. Видавництво «КМ-Букс»
«Емоційний інтелект», Деніел Ґоулман
Автор ставить під сумнів традиційне уявлення про те, що високий IQ (коефіцієнт інтелекту) автоматично гарантує людині успішне і щасливе життя. Натомість він показує, що набагато важливішим є емоційний інтелект (EI або EQ) — здатність розпізнавати власні емоції й емоції інших, співпереживати, керувати емоційними станами та ефективно взаємодіяти з людьми.
Це ґрунтовне, але доступне дослідження того, як емоції впливають на наше мислення, поведінку, стосунки й успіх у житті.
Книга «Емоційний інтелект» Деніела Ґоулмана. Видавництво Vivat
«Вони б і мухи не скривдили», Славенка Дракуліч
Книга розповідає про суд у Гаазі над військовими злочинцями, які зруйнували колишню Югославію.
«Що перетворює цілком притомних та цивілізованих людей, які нічим не відрізняються від інших у буденному житті, на вбивць і ґвалтівників під час війни? І чи будь-хто з нас теж потенційно може стати злочинцем у відповідних умовах?» — ставить питання хорватська письменниця Славенка Дракуліч.
Завдяки цій книзі авторку у 2005 році нагородили Лейпцизькою книжковою премією за внесок до європейського взаєморозуміння.
Книга «Вони б і мухи не скривдили» Славенки Дракуліч. Видавництво «Комора»
«Одного разу воїн — воїн назавжди. Як повернутися до звичного життя після бойових дій», Чарльз Гоуґ
Військовий психіатр, полковник Армії США Чарльз Гоуґ пропонує практичні рекомендації, які допоможуть впоратися з психофізіологічними наслідками війни, бойовим стресом та посттравматичним стресовим розладом.
Видання буде корисним учасникам бойових дій, їхнім родичам, військовим лікарям, психотерапевтам і психіатрам, викладачам та студентам медичних навчальних закладів, а також роботодавцям, працівникам держустанов, громадських та благодійних організацій.
Книга «Одного разу воїн — воїн назавжди» Чарльза Гоуґа. «Наш Формат»
«Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки» Міхаель Бар-Зохар, Ніссім Мішаль
Книга розповідає про діяльність однієї з найвідоміших спецслужб світу — ізраїльського «Моссаду».
Читачі дізнаються про маловідомі сторінки з історії агентства: від спроб використати його для особистих цілей до складних рішень, ухвалених всупереч інтересам союзників Ізраїлю. Автори описують як успішні, так і суперечливі операції, зокрема фатальні прорахунки та ситуації, коли фанатизм міг поставити під загрозу цілі місії. Книга ґрунтується не лише на офіційних архівах, а й на спогадах самих працівників «Моссаду».
Книга «Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки». Видавництво «Наш Формат»
Серед інших книжок, які назвали нам військові:
- «Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм», Ева Томпсон;
- «Вальдшнепи», Микола Хвильовий;
- «Архіви КГБ. Невигадані історії», Едуард Андрющенко;
- «Антикрихкість», Насім Ніколас Талеб;
- «Взаємодія з ворогом», Адам Кехейн;
- «Мистецтво залишатися непоміченим», Кевін Митник;
- «Абсолютна відповідальність: уроки лідерства від морських котиків», Джоко Віллінк, Лейф Бебін;
- «Брама Європи», Сергій Плохій;
- «Тамплієри. Народження та загибель ордену», Ден Джонс;
- «Я, «Побєда» і Берлін», Андрій Кузьменко;
- «Кафе «Європа»», Славенка Дракуліч;
- «Від Червоного терору до мафіозної держави. Спецслужби Росії в боротьбі за світове панування (1917–2036)», Юрій Фельтшинський;
- «Неспроможна держава. Інструкція з розшматування Росії», Януш Буґайський;
- «Дві руські народності», Микола Костомаров;
- «Вторгнення», Люк Гардінґ;
- «Консерватизм. Запрошення до великої традиції», Роджер Скрутон;
- «Шлях до рабства», Фрідріх Гаєк;
- «Поговорімо про Ізраїль», Деніел Сокач;
- «Радіо Ніч», Юрій Андрухович;
- «У пошуках варварів», Андрій Любка;
- «Коротка історія мізогінії», Джек Голланд;
- «Той, хто полюбить тебе у всій твоїй жалюгідній славі», Рафаель Боб-Ваксберґ;
- «Підсвідомості все підвладне», Джон Кехо;
- «Кімната, де це сталося. Мемуари з Білого дому», Джон Болтон;
- «Наше ратне діло та роздуми про вічне», Максим (Єнот) Ємець;
- «Вибір», Едіт Еґер;
- «Плем’я», Себастьян Юнгер;
- «Війна як внутрішнє переживання», Ернст Юнгер;
- «Жінки, які кохають до нестями», Робін Норвуд;
- «Триста поезій», Ліна Костенко;
- «Мандрівки Душі», Майкл Ньютон.